У Житомирі також тисячі віруючих цього дня приходять до храмів, аби освятити дари природи. Наприклад, у центрі міста, біля Свято-Михайлівського кафедрального собору, з самого ранку, один за одним приходять віряни. А поряд із храмом, вздовж тротуару, можна побачити, як простягнувся довжелезний ряд невеличких торгових точок, де люди продають квіти, цілющі трави, мед, які можна придбати для освячення.

  «Щороку цього дня ми усією родиною ходимо до храму, адже Маковія — це дуже світле та гарне свято. Ми дуже його шануємо і стараємось своїм дітям прививати любов до таких свят. Для нашого духовного і культурного розвитку дуже важливо відзначати подібні дати, шанувати стародавні традиції. Це стосується усіх свят», — переконаний житомирянин Валентин, який прийшов із родиною до Свято-Михайлівського кафедрального собору.

  Довідково. Свято Маковія прийшло до нас із Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.

  Також цього дня святкується день семи Святих Мучеників Макавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковія». Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.

  Традиції святкування Маковія в Україні

  Свято Маковія — одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.

  На Маковія кожен мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковійка», і в ньому можуть бути: і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

  «Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). У народному знахарстві він вживався як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські чари зникнуть.

  Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

  Після освячення букет квітів та голівки маку клали за образи і зберігали до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщеня вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».

  Їжа на Маковія

  На Маковія готують пісний борщ із грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаними заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять і дорослі, і діти. За традицією, усі чоловіки повинні були з'являтися на це свято в козацькому одязі. Цього дня хворі на пропасницю купаються у річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.

  Спас на воді

  У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася, і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі. За переказами, цього дня у 988 році хрестився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.

  Медовий спас

  Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися (споживати скромну їжу). У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Катерина Дейнека

Новини Житомира