Богунський міст － один із найбільших, що перетинає річку Камʼянку в Житомирі. ФОТОРЕПОРТАЖ
Богунський міст побудований у 1983 році, має довжину 106 метрів, а ширину－ 36 метрів. Його конструктор－ Е. С. Дудник. Це один з пʼяти мостів у Житомирі, який перетинає річку Камʼянку.
Богунський міст перетинає Камʼянку по проспекту Миру, Подільський － по вулиці Троянівській, а Чуднівський － по Леха Качинського (колишня Черняховського). Саме ці мости є трьома найбільшими, під якими протікає відома в Житомирі річка.
Варто зазначити, що у 2014 році Богунський міст пофарбували у жовто-блакитний та червоно-чорний кольори. Нині він вже не настільки яскравий, як був тоді, коли його лише пофарбували, адже фарба вже вигоріла на сонці за цей час і нині споруда має блідий вигляд. Тож було б зовсім не зайвим оновити колір та перефарбувати міст. Не лише Богунський міст у той період був пофарбований. Раніше, до нього, місцеві активісти пофарбували в національні кольори ще й Чуднівський міст, а також пішохідний міст в парку культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна, в'їздні знаки та електроопори. Тоді ж, декілька років тому, ідею фарбувати мости в національні кольори підхопили й активісти з інших міст Житомирщини.
Раніше міст прикрашали чотири гарні гранітні кулі з усіх чотирьох боків. Але три з них, на жаль, кудись поділися і тепер лишилася всього одна куля. А ще тут встановлено нове сучасне освітлення. Асфальтне покриття пішохідної частини мосту має тріщини між плитами. Коли ти стоїш на мосту чи йдеш ним і там їде якийсь великий транспорт, то відчуваєш велику вібрацію. Додамо, що спуститися під міст дуже легко, тож якщо вам закортить поглянути на споруду знизу, то це не складе жодних труднощів. До того ж, зійшовши доріжкою з одного боку, ви можете пройтися нею під мостом і вийти вже з іншого боку.
Нагадаємо, що мікрорайон Богунія — місцевість у північно-західній частині Житомира, між правим берегом р. Кам'янки та лівим берегом р. Лісова. Виникла як дачне і військове містечко у другій половині XIX ст.
До 1922 року мала назву Врангелівка. До 1923 року — хутір. З 1923 до 1934 року — центр Богунської сільської ради. З 22 серпня 1934 р. включений до меж м. Житомира. Антропонім походить від прізвища барона Врангеля — волинського віце-губернатора, який у середині XIX століття володів цією місцевістю. В історичних документах цей населений пункт згадується також під назвою Врангельгоф.
Читайте також: Старе місто: А що ви знаєте про мости у Житомирі?
Читайте також: Що приховує Чуднівський міст? ФОТОРЕПОРТАЖ
