Ігор Миколайович Пиріжок (він же Сергій Яхонтов, він же Інгвар Скаурляйте, він же Олександр Анохін, він же Роман Чирка, всі його псевдоніми ще не встановлені; народився в 1968 році, Одеса, Українська РСР) - відомий російський неонацист, засновник нацистської організації «Легіон" Вервольф "», організатор спроби вибуху в спорткомплексі «Олімпійський» під час проходження там фестивалю неопротестантської північноамериканської релігійної організації «Євреї за Ісуса».

Ігор Пиріжок народився в 1968 році в Одесі. Після закінчення середньої школи закінчив будівельне ПТУ, потім служив в інженерних військах. Повернувшись в кінці 1980-х років з армії, вирішив зайнятися бізнесом, для чого зайняв у борг велику суму грошей. Незабаром Пиріжок розорився і втік від кредиторів з Одеси до Москви.

На початку 1990-х років Пиріжок захопився ідеєю неонацизму, став відвідувати збори фашиствуючих елементів, представляючись то Сергієм Яхонтовим, то Олександром Анохіним, то Інгвар Скаурляйте. Називаючись останнім ім'ям всім розповідав, нібито він член нацистської партії Естонії. У жовтні 1993 року, під час розгону Верховної Ради Росії, Пиріжок познайомився з ветераном боїв у Придністров'ї та Нагірному Карабаху Валерієм Старчіковим, що складався в організації націоналістичного спрямування «Російська національна єдність».

Автором назви організації з'явився Віктор Баранов, також член ряду націоналістичних організацій.

Група спочатку базувалася в селі Петрищево Ярославської області, але згодом, коли ряд її членів, включаючи і Пирожка, влаштувалися на роботу в Тимірязєвську сільськогосподарську академію охоронцями ряду ділянок, штаб «Вервольфа» був перенесений туди.

«... Остаточне рішення єврейського питання радикальними методами. Звільнення від химер моралі по відношенню до недолюдей. Боротьба з неортодоксальними релігійними організаціями. Основи нашої ідеології: антикомунізм, антисемітизм, апартеїд, антилібералізм ... »

Пиріжок мріяв, щоб його організація посіла перше місце серед усіх подібних груп. З цією метою він вирішив дискредитувати «Російська національна єдність». Для цього був здійснений ряд акцій у формі РНЕ. Найгучнішою з них стала спроба вибуху в спорткомплексі «Олімпійський» на «месіанських єврейському фестивалі» (за іншими даними - фестивалі «Євреї за Ісуса»).

20 травня 1994 Старчиков і один з членів «Вервольфа» Голомизін пронесли два саморобних вибухових пристрої в спорткомплекс «Олімпійський». Вони сховали їх у підсобному приміщенні туалетів. Потім по телефону Пиріжок зателефонував до міліції, представившись Інгвар Скаурляйте, і висловив загрозу вибуху в спорткомплексі. Бомби були виявлені і знешкоджені, так що це була швидше показова акція ніж терористична.

За деякими даними, зокрема, заявами прес-служби РНЕ, 2 червня 1994 члени групи Пирожка влаштували бійку в кінотеатрі «Барикади» з членами організації «Чорна сотня». У тих же заявах РНЕ звинувачував Пирожка і «Вервольф» в підготовці замаху на керівника РНЕ Олександра Баркашова. Ходили чутки про те, що «Вервольф» викрадав бомжів, змушуючи їх займатися чорною роботою і проводячи над ними садистські експерименти.

Пиріжок неодноразово заявляв, що вихід з його організації тільки один - на кладовищі. Жертвою таких заяв і став його найближчий сподвижник Валерій Старчиков. Після вбивства Пиріжок відрізав у трупа вуха і заспиртував їх, а тіло було зарито в купі добрив на одній з ділянок «Тімірязівки».

Пиріжок сам дав привід до свого арешту. Під час інтерв'ю, яке він давав кореспонденту газети «Известия» Олексію Челнокова, він продемонстрував йому відрізані вуха Старчікова і розповів, де лежить труп. 2 липня 1994 співробітники міліції виявили труп, а 1 липня було порушено кримінальну справу проти Пирожка, Баранова та інших. 4 липня вони були арештовані в селі Петрищево Ярославської області. Неонацисти не приховували своїх злочинів, навіть бравували ними.

Всього неонацистам були доведені одне вбивство, наліт на офіс однієї з партій в Марфо-Маріїнської обителі і розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Прокуратура викрила Пирожка та його спільників у підготовці теракту в штабі РКРП, а також підпалів кінотеатрів, в яких демонструвався антинацистський фільм «Список Шиндлера».

13 березня 1996 суд засудив Пирожка до 5 років позбавлення волі, Баранова - до 9, інші обвинувачені були амністовані.

У 1998 році Пиріжок знову постав перед судом за зберігання наркотичних речовин. До його непогашеним терміну було додано ще три роки позбавлення волі.

У 2014 році розкрився ще один псевдонім Пирожка: Роман Чирка. Як виявилося, під час євромайдан Чирка вступив в «Правий сектор» і посів посаду політичного радника громадянського об'єднання «Правий сектор» в Бердичеві та Бердичівському районі [6], однак за незаконне використання назви організації в особистих цілях був виключений з руху [джерело не вказано 75 днів]. Тоді ж з'ясувалося, що в 2009 році Пиріжок знову був засуджений за виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів за участю неповнолітніх (вирок - 3 роки позбавлення волі).