Шелушков Григорій Іванович
Шелушков Григорій Іванович народився 19 травня 1899 року в селі Рудня-Бронська Рогачівського району Гомельської області Білорусії в селянській сім'ї. Білорус.
З малих років Григорій Іванович наймитував, заробляючи на хліб. Після Жовтневої революції на початку 1918 року Григорій Шелушков добровільно пішов до Червоної Армії, приймав участь у Громадянської війни. По закінченні війни продовжив службу в лавах Червоної Армії, у 1925 році став членом ВКП(б).
У 1926 році Григорій Іванович демобілізувався і працював спочатку рахівником в окружній страховій касі міста Полтава, а потім – на різних господарських посадах Полтавського окружного будівельного тресту.
У 1929 році Григорій Шелушков обирається секретарем партійної організації будівельного тресту, а в 1931 році – секретарем партійної організації залізничної станції Гребінка. З 1932 по 1937 рік був на профспілковій і господарської роботи. У 1937 році Григорій Шелушков переїздить до Бердичева, де стає секретарем парткому машинобудівного заводу "Прогрес", згодом – інструктором Бердичівського райкому партії. У 1940 році його обирають першим секретарем Коростишівського райкому КП(б)У і Григорій Іванович полишає Бердичів.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Житомирський обком КП(б)У зайнявся підбором кадрів для роботи в тилу ворога. Секретарем підпільного обкому партії був затверджений Григорій Шелушков. На початку липня 1941 року він прибув до Житомира і влаштувався двірником на хлібозаводі. Тут знайомився з обстановкою, вивчав людей і встановлював зв'язку.
На початку 1942 року в Житомирі Григорію Шелушкову вдалося створити близько 20 підпільних груп. Він встановив зв'язки з підпільними групами в Коростишівському, Чуднівському, Потіївського, Брусилівському, Житомирському районах. У березні 1942 року була створена керівна трійка на чолі з Григорієм Шелушковим. Трійка встановила тісний зв'язок з підпільними групами області і розгорнула активну підпільну боротьбу проти окупантів.
Діяльність підпільних організацій і груп другої половини 1941 року і першої половини 1942 року характеризується проведенням агітаційно-масової роботи серед населення, збором зброї та боєприпасів для ведення подальшої боротьби. Підпільні організації видавали антифашистські листівки і відозви, які з перших місяців діяльності підпілля переписувалися від руки і поширювалися серед населення.
У березні 1942 року було створено дві друкарні в Житомирі, а також по одній – у Чуднівському і Коростишівському районах, придбано 5 друкарських машинок. Це дало можливість розширити випуск листівок і посилити політичну роботу серед населення. Створений раніше штаб партизанського руху на чолі з Григорієм Шелушковим фактично виконував функції підпільного обкому партії, у серпні 1942 року був перейменований в обласній підпільний комітет. Незабаром підпільний обком очолив діяльність всіх організацій і груп міста, а потім і області.
В кінці 1942 року на Житомирщині вже діяло близько 75 підпільних організацій і груп (у тому числі 12 райкомів), які об'єднували майже 2,5 тисячі осіб. У розпорядженні підпільних організацій було 28 радіоприймачів, 5 друкарень, 5 друкарських машинок, які використовувалися для розмноження листівок і газет. Підпільними організаціями Житомирщини у період німецько-фашистської окупації було віддруковано 102500 примірників листівок.
Велику допомогу надавали підпільники області партизанським загонам і з'єднанням. Вони підготували і відправили до партизанів 2364 бійця, доставили 1502 гвинтівки, 3243 гранати, 11 станкових і 70 ручних кулеметів, 31 автомат, 56 пістолетів, близько 200 тисяч набоїв, 16 центнерів толу, 245 снарядів і мін. Підпільні організації області постачали партизанські загони продуктами харчування, одягом, взуттям, медикаментами, допомагали їм розвідкою. Було організовано 4 майстерні для ремонту зброї.
Силами підпільних організацій пущено під укіс 34 ворожих ешелони з живою силою і технікою ворога, висаджено 18 мостів, знищено 19 автомашин. Підпільники руйнували телефонний та телеграфний зв'язок, громили гарнізони німців. Велику роботу вони провели по організації масового саботажу політичних, економічних і військових заходів окупантів.
Для обговорення завдань подальшої боротьби з окупантами 10 квітня 1943 була скликана партійна конференція. У ній взяло участь 19 делегатів від районних і низових організацій. Конференція вирішила посилити збройну боротьбу з фашистами та їх посібниками, створювати нові та нові партизанські загони. На конференції було обрано обласний комітет партії. Секретарями обкому вибрали Григорія Івановича Шелушкова і Олексія Дем'яновича Бородія.
У травні 1943 року підпільний обком партії готував вихід підпільників у партизанські загони, щоб розгорнути масову відкриту боротьбу з німецькими окупантами. Але перед самим проведенням цієї операції, 25 травня 1943 року, провокатори, які проникли до комітету, видали його керівників. У цей час був заарештований і Григорій Шелушков. 30 травня 1943 після жорстоких тортур у катівнях гестапо Григорій Іванович Шелушков і Олексій Дем'янович Бородій були розстріляні.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за особливі заслуги в організації і керівництві Житомирським підпільним обкомом партії, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни секретарю Житомирського підпільного обкому КП(б)У Шелушкову Григорію Івановичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу (посмертно) та нагороджено орденом Леніна.
В обласному центрі України — місті Житомирі іменем Героя названа вулиця, на якій йому встановлено пам'ятник-погруддя. В лісі поблизу села Довжик, в трьох кілометрах від Житомира, побудований обеліск на місці розстрілу Г.І. Шелушкова та О.Д. Бородія. У місті Коростишеві Житомирської області на Алеї Героїв Г. І. Шелушкову встановлено погруддя.
В Бердичеві одна з вулиць носить ім'я Героя. Назву вулиці присвоєно на відзнаку 30-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 15 травня 1975 року рішенням виконкому №304 (до цього вулиця носила назву Семенівська). На стіні багатоповерхового житлового будинку №3 встановлено меморіальну дошку на честь Героя Радянського Союзу Григорія Івановича Шелушкова. Також на стіні центральної прохідної машинобудівного заводу "Прогрес" також встановлено меморіальну дошку. У музеї історії машинобудівного заводу "Прогрес" розміщено історичні матеріали, які описують життєвих шлях Григорія Шелушкова та розміщено його бюст.