АВТО RIA

Овруцька «родзинка» — «мармурове» м’ясо

Був час, коли Овруцький район був незмінним лідером у галузі тваринництва. Потім був час, коли він ці досягнення втратив. А нині настав час, коли можна не лише повернути втрачені позиції, але й вийти на новий, європейський, рівень виробництва молока і м’яса.

Традиції, інновації та інвестиції

Поліські села ніколи помітними багатствами не відрізнялись, хоча традиційні промисли і напрямки сільськогосподарського виробництва давали змогу місцевому люду виживати за економічних негараздів і потрясінь. Один із них — скотарство, утримання домашньої худоби, овець і кіз. І зараз громадське стадо поліського села — основний показник його благополуччя. Цей, перевірений часом, напрямок агробізнесу все більше приваблює й інвесторів. Вони охоче беруть в оренду місцеві сільгоспугіддя, реставрують колишні колгоспні ферми, завозять сучасне обладнання, встановлюють нові переробні комплекси.

Скажімо, ТОВ «Райз — Полісся» створило на території області майже два десятки тваринницьких ферм і комплексів, більшість із яких розташовані в Овруцькому районі. У розвиток тваринницької галузі нові власники вкладають мільйонні інвестиції. Загалом сільгосппідприємства ТОВ «Райз — Полісся» утримують нині близько 6 тисяч голів ВРХ. Є спеціалізовані ферми, які займаються виробництвом молока; є такі, що спеціалізуються на виробництві м’яса. Перевага надається м’ясним породам, таким як «Абердин-ангус» та «Поліська м’ясна». На сьогодні це — перспективний напрямок тваринництва для поліського регіону та швидкоокупний щодо капіталовкладень. Тому «Райз — Полісся» зроблено ставку на збільшення поголів’я і створення нових спеціалізованих підприємств із застосуванням сучасних технологій догляду. Директор ТОВ «Райз — Полісся» Володимир Левківський побував у багатьох європейських країнах, де на практиці вивчав досвід ведення сучасного скотарства.

— Зараз ми вирощуємо близько 700 голів нових м’ясних порід разом із молодняком, — розповідає Володимир Левківський. — Але це тільки початок роботи. Шкода, що не працюють державні програми підтримки тваринництва. Раніше були дотації і доплачувалися кошти за кожні здані корову чи бичка. На жаль, ця програма вже два роки не працює і ці, хоч і невеликі гроші, не виплачуються м’ясовиробникам. Нам би підтримка держави була б дуже доречною, — зауважує директор агропідприємства.

Місцева «родзинка» — «мармурове» м’ясо

Сьогодні дуже важливо вирощувати екологічно чисті та безпечні продукти тваринництва. Приміром, новою візитівкою «Райз — Полісся» стало «мармурове» м’ясо, яке отримується виключно із породистих порід ВРХ. Існують і відповідні технології, якими передбачена відсутність будь-яких неорганічних добавок при годівлі тварин. Всі кормові культури також вирощуються на місці й переробляються на корми. «Мармуровим» це м’ясо назвали через його колір, хоча воно має свої особливі смакові властивості, адже це — екологічно чистий продукт. Відповідно воно має і дещо вищу вартість. У Франції, скажімо, «мармурове» м’ясо у декілька разів дорожче, ніж звичайне. Щоб його виробити, породистих тварин утримують і годують за спеціальними технологіями до 12 — 14-місячного віку. Така продукція, здебільшого, йде на експорт, адже вітчизняний ринок поки що не готовий приймати такий дороговартісний м’ясний продукт. Хоча деякі крупні вітчизняні маркети у великих містах уже виявляють інтерес до співпраці з овруцькими тваринниками.

Сучасна ферма — основа агробізнесу

СТОВ «Раківщинське» — структурний підрозділ ТОВ «Райз — Полісся». Тут розміщена одна із м‘ясотоварних ферм агрохолдингу, як їх тепер креативно називають — «UkrLandFarming». Нині тут утримуються більше 340 голів ВРХ, із них 69 — нетелей. Переважно це — «Українська м’ясна порода», є ще з півсотні «Абардино-ангусів». Тварини зараз знаходяться в загонах, а якщо псується погода, то їх переводять у теплі приміщення.

— Ми поступово нарощуємо поголів’я, — розповідає директор СТОВ «Раківщинське» Володимир Миколайчук. — Спочатку тут було 147 голів, а плануємо утримувати щонайменше 500. Місцева кормова база дозволяє забезпечити власними кормами. Маємо 2400 га землі, із них 2160 га — пасовища. Цього вистачить для утримання й тисячного поголів’я.

Зрозуміло, що догляд за такими великими, а іноді й агресивними тваринами потребує неабияких майстерності та досвіду. Завідуючий фермою Олександр Федоренко зазначає, що для нього це — звична робота.

— Годуємо тварин два рази на день, підвозимо силос і концкорми, а ввечері подаємо сіно. У травні всю худобу переведемо у літній табір, де вона цілодобово перебуватиме, як мовиться, на свіжому повітрі. Породи дуже енергетичні: по кілограму приросту дають за добу, якщо їх правильно утримувати і годувати.

Отож, м’ясне тваринництво на Поліссі має обнадійливі перспективи.

За матеріалами «Житомирщина»

 

 

Прочитано 912 раз

Последнее изменение Пятница, 06/05/2016

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework