Воїстину народний
Із цьогорічного двадцятого фестивалю народної музики у білоруському місті Поставах жарт-гурт «ЧІП» із Хорошева повернувся з двома дипломами. Один — спеціальний диплом лауреата І ступеня — солістові Олександрові Нечипоренку; другий — усьому колективові за популяризацію народного мистецтва, збереження й розвиток музичних традицій.
Цю високу місію надзвичайно популярний на Житомирщині художній колектив виконує уже тринадцять років. Іще 2004-го він заявив про себе на традиційному в ті часи обласному фестивалі народної самодіяльної творчості, не маючи ще назви.
— А в 2007-му, — розповідає один із його учасників, Олег Шишук, — ми обрали собі жартівливу назву «ЧІП». Жартівливу, як і наш колектив, і наші пісні.
П’ятеро самодіяльних співаків і музикантів швидко набули популярності. В тому ж 2007-му році вони взяли участь у фестивалі «Дзвінкі перлини Верховини», далі — в телепроекті «Україна має таланти», дійшовши до фіналу. Невдовзі стали учасниками аналогу цього ж творчого змагання на російському телебаченні. Двічі представляли українську діаспору на фестивалях національних культур в Італії. І, як жартує той же Олег Шишук, «проспівали від Венеції, Білорусії, Литви до Уралу, де нам аплодували і в Башкирстані».
І от що просто дивовижно: у цьому надзвичайно популярному колективі немає жодного професійного музиканта. Баяніст Микола Зубрицький — бібліотекар; Валентин Антонюк, який грає на геліконі, — викладач дитячої музшколи; соліст-співак із унікальним голосом та ще й барабанщик Олександр Нечипоренко — електромонтер «Укртелекому», а його брат-сурмач Володимир — диспетчер електропідстанції. Ще один сурмач Олег Шишук — держслужбовець.
Аматорам удається не просто майстерно співати під власний акомпанемент, а представляти на сцені слухачам і глядачам своєрідний міні-театр.
— А от що найважче для нас, — каже Олег Шишук, — то це зібратися разом, адже кожний зайнятий на основній роботі. Що ж до репетицій, то їх нерідко ми проводимо в дорозі, коли вирушаємо на гастролі.
Свого часу, іще зовсім юними, вони брали участь у шкільних гуртках, хтось навчався в дитячій музичній школі, хтось опановував інструмент самостійно. Але тепер, хоч і будучи аматорами, вони стали справжніми професіоналами, завоювавши шану слухачів і далеко за межами України, стали справжньою гордістю Поліського краю.
Джерело: zhytomyrschyna.zt.ua