Архітектурні родзинки Житомира

  Любити свій край означає знати не тільки його сучасне, а й минуле, оскільки ці знання підносять і звеличують кожного з нас, наповнюють гордістю наші серця, розширюють світогляд. Пам’ять – одна з найцінніших особливостей цивілізованої людини. Адже на пам’яті тримається рід людський. То ж поринемо в історію забудови Житомира в XIX ст.

 

  У першій половині XIX ст. ознаками зовнішнього вигляду Житомира були малоповерховість, наявність у середині кварталів великих незабудованих площ, зайнятих садами та городами. До нашого часу забудови цього періоду майже не збереглися. Вціліли лише окремі будівлі. Серед них — комплекс так званого архієрейського подвір’я на площі Рад (тепер його займає військова частина: будинки по Великій Бердичівській вулиці 31, 33, 34). Збереглося також декілька культових споруд. Зокрема, Яковлевська церква на Вільському кладовищі, залишки жіночого монастиря сестер милосердя — на території військового шпиталю, комплекс будівель католицької духовної семінарії та костьол Яна з Дуклі.

  Наприкінці XIX ст. архітектурне обличчя Житомира почало змінюватися, зросла кількість дво- і триповерхових будинків, збудованих за європейським зразком. У кожному з будинків простежувались помітні домінуючі ознаки того чи іншого стилю: класицизм — комплекс будівель Першої чоловічої гімназії, губернське правління, будинок Кобилянського (тепер автошляховий коледж), 2-га чоловіча гімназія, державний банк; барокко – будинок нотаріуса Філіппова, окружний суд. Одночасно на рубіжі XIX-XX ст. в Житомирі споруджується велика кількість будинків у стилі так званої «цегляної архітектури». Зразками таких будинків з майстерно обробленими цеглою фасадами є майстерні професійно-технічного училища № 6, технологічного коледжу по вулицях Старо-Вільській та Московській, музична школа № 4 (колишній будинок нотаріуса Громачевського) та ряд інших.

  Нове століття внесло в архітектуру Житомира і стиль модерн, який швидко став популярним. Творці цього стилю орієнтувалися в своїй творчості на використання природних форм. Для «модерну» властиві незвичайні обриси віконних та дверних прорізів. Особливу увагу звертали на нові будівельні матеріали: залізобетон, метал, скло та ін. Типовими представниками модерну в Житомирі є будинок католицької духовної консисторії (тепер краєзнавчий музей), Російська публічна бібліотека (тепер обласна бібліотека для дітей) та ін.

  У забудові міста наприкінці XIX на початку XX ст. брали участь місцеві архітектори: Є. Соколов,
Ф. Афанасьєв, М. Кефалі, М. Лібрович, В. Безсмертний. Їхні творіння й досі прикрашають вулиці Житомира.

  Ми надаємо вам можливість познайомитися з архітектурними родзинками нашого рідного Житомира. Запрошуємо у літературну подорож по сторінках найцікавіших краєзнавчих книг та статей з періодичних видань. Читайте й насолоджуйтесь цікавими розповідями про історію нашого краю.

 

  Кафедральний Преображенський собор

  Спорудження Кафедрального Преображенського собору велося в 1866-1874 роках за проектом академіка К. К. Рохау, професора архітектури Е. Жибера та архітектора В. Г. Шаламова. Собор був збудований в офіційному російсько-візантійському стилі. Він є одним з найбільших та найвеличніших православних храмів країни.собор

 

  Михайлівська церква

  Церква належить до однієї з найстаріших кам’яних культових споруд Православної церкви, хоча її вік відносно невеликий. Вона була споруджена у 1856 році на власні кошти  житомирського купця Михайла Федоровича Хаботіна. В її насиченій історії, немов у краплині води, відбиваються всі ті катаклізми, які довелося пережити нашому багатостраждальному народові.

собор

 

  Лютеранська кірха

  Двісті років тому житомирські німці лютеранського віросповідання об’єдналися у релігійну громаду, обладнали власну кірху. Але храм майже ціле століття знаходився у непристосованому найманому приміщенні. І, нарешті, у 1896 році в Житомирі побудували нове чудове приміщення кірхи, яке і сьогодні є однією з прикрас міста і охороняється державою як пам’ятка архітектури. Будинок кірхи споруджений за проектом житомирського архітектора Арнольда Карловича Єнша.

собор

 

  Будинок Житомирської обласної бібліотеки для дітей  (колишня Житомирська російська публічна бібліотека)

 Будинок на вулиці Пушкінській, 36, в якому з 1979 року розміщується Житомирська обласна бібліотека для дітей, був споруджений у 1897 році спеціально для Житомирської  російської публічної бібліотеки. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення та пам’яткою історії.

собор

 

  Будинок Житомирської міськради (колишнє Житомирське Товариство взаємного  кредиту)

  Спорудження   будинку Товариства, відомого всім сьогодні як будинок Житомирської міської ради і міськвиконкому, розпочалося в травні 1899 року, а вже влітку 1900 року тут відбулося  новосілля. У традиціях тодішніх часів, перший поверх новобудови майже повністю був відданий закладам торгівлі. Але головним у будинку був все ж таки прекрасний актовий зал, де перед житомирянами співав Федір Шаляпін та проводилися зустрічі з іншими митцями.

собор

 

  Покровська церква

  У 1875 році на тодішній слободі Каракуліна, далеко за містом було розміщено церкву Покрови Пресвятої Богородиці. З часом церква добудувалась, та й власне колишня заміська слобода старообрядців-безпоповців перетворилася на повноправну частину міста Житомира, яка, немов зелений острів із затишними старими садибами, продовжує тихе спокійне  життя посеред бурхливого моря багатоповерхового міста. 

собор

 

  Водонапірна вежа

  Водонапірна вежа на Пушкінській вулиці, споруджена в стилі модернізованої готики за проектом Карла Єнша в 1898 році, є одним із символів старого Житомира.

собор

Джерело: childlibr.org.ua

Новини Житомира

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework