Достеменно невідомо, коли було засновано Чуднів, але є факти, які засвідчують його існування вже за часів Київської Русі. Було знайдено городище овальної форми, оточене трьома паралелями валів, що є типовим для княжої доби. Ймовірно Чуднів був одним з тих міст на р. Тетерів, про які йдеться в Іпатівському літописі від 1257 р.

  За Актами західної Росії перша документальна згадка про Чуднів сягає 1416 р. З Архівів Сангушків відомо, що в той час в Чуднові був замок і кожного року збирався ярмарок на свято св. Петра. У 1471 р. в люстрації Київської землі з Архіву Південно-Західної Росії в Чуднові показано замок, озброєний 3 гарматами і 2 піщалями, де зберігались запаси провіанту та жили замкові слуги.

  В 1507 р. польський король Сигізмунд I подарував чуднівські землі князю Костянтину Острозькому у спадкове володіння і в дарчій грамоті дозволив йому збудувати замок та відновити ярмарки в такому вигляді як це було при Казимирі та при Київському князі Семені Олельковичі, тому що, ймовірно, старий замок та місто було знищене під час набігу Менглі-Гірея в 1480 р.

  Рід Острозьких володів землями до 1621 р., а потім вони перейшли у спадок до князів Заславських. Після припинення існування роду Заславських їх маєтки постійно змінюють господарів і зрештою в др.пол.18ст. переходять до князя Януша Сангушко. В 1753 р. Сангушко продав Чуднівські володіння князю Федору Любомирському. Від Любомирських землі переходять до Адама Понінського, а в 80-х роках 18 ст. Чуднів купив Прот Потоцький. Він намагався розвинути в краї торгівлю та промисловість, але всі його спроби були невдалими. В кінці 18 ст. Чуднів перейшов у власність Ржевуських (Джевуцьких). Останній з роду, граф Генріх Ржевуський, відомий польський письменник помер в Чуднові в 1866 р. Його доньки продали родовий маєток лікарю Четиркіну. Зображення будинку збереглося в серії графічних робіт “Волинь” художника Наполеона Орди.

  У 1660 р. російське військо під командуванням воєводи Василя Шереметьєва відступило з Любара до Чуднова, де було оточене союзними польськими і татарськими військами. Військо під проводом Юрія Хмельницького не виправдало сподівань Шереметьєва і перейшло на бік поляків та татар, що призвело до укладання Слободищенської угоди між польським та запорізьким військами. Шереметьєв змушений був здатися і потрапив до татарського полону на 21 рік.

  У 1759 р. князь Януш Сангушко дав дозвіл капуцинам на заснування монастиря, але внутрішні проблеми затримали розвиток подій і лише в 1760р. єпископом Горчинським було побудовано кам’яну католицьку церкву .

  20 березня 1787 р останній король Польщі, Станіслав Aвгуст Понятовський зробив тут зупинку, коли їхав до Канева на зустріч з Катериною ІІ. З 1800 р. при обителі діяла сільськогосподарська школа, а в 1832 р., після польського повстання, монастир закрили з причини малої чисельностіі ченців.

  За часів радянської влади костел розібрали майже до фундаменту і залишилася лише одна стіна. На даний час чуднівська парафія має близько 60 практикуючих віруючих та новозбудований храм і монастир, що носить ім’я Знайдення Хреста Господнього.

Джерело: www.travelua.com.ua

Новини Житомира