Як з’явилася ідея створити «Народознавчий музей»?

  В Україні практикують народознавчі музеї при бібліотеках. Спочатку в Радовельській сільській бібліотеці був лише куточок з невеликою кількістю експонатів. А вже пізніше у нас з’явилася ідея створити щось більше ніж просто декілька експонатів. Ми вирішили підготувати одну із занедбаних кімнат в будинку культури та почали збирати по односельчанах у кого що залишилося від їхніх рідних.

  Як саме ви збирали речі?

  Запрягли коника ми всім робочим колективом, почали їздити від хати до хати в пошуках давніх речей. Люди активно починали нам віддавати усе що залишилося від дідусів, бабусь. Ми навіть не очікували такої віддачі та активності від односельчан. Дехто побувавши в музеї приносить щось своє, і це є досить приємно. Нашою родзинкою є ткацький верстат, який спочатку не працював, а потім нам допомогли його налаштувати.

  Хто допомагав у налаштуванні ткацького верстата?

  Ми попросили жительку села Кравченко М.Ю. яка цілий тиждень присвятила йому, та запустила в робочий стан ткацький верстат. Коли я проводжу екскурсії тоді й показую відвідувачам як колись ткали доріжки.

  Чи не шкода було людям віддавати речі своїх рідних?

  Це траплялося дуже рідко, але все ж були такі люди які не хотіли віддавати, для них це пам'ять про їхніх рідних. Але ми вдячні тим, які пожертвували на наш музей експонати. Музею лише декілька років, а речей стає все більше, завдяки односельчанам які приносять їх до музею.

  Чи часто є відвідувачі в музеї?

  Найчастішими гостями в музеї є діти. Які слухають і дивуються що колись були такі речі, як ними користувалися, і я залюбки демонструю їх призначення. Є багато відвідувачів, які не проживають в селі, але приїхавши на батьківщину приходять подивитися на музей.

  Що найбільше цікавить?

  Для дітей цікавим є дитяча люлька, для старшого покоління це муляж печі. Наприклад, аналогом сучасного комбайна є ціп яким колись молотили. Також телевізор та програвач, який відрізняється від сучасного і це дуже дивує молодь. Діти зробили ляльки мотанки власноруч та зробили свій внесок до музею.

  Як плануєте надалі розвивати музей?

  Плани дуже великі, адже кімната для такої кількості експонатів скоро стане за малою. Тому можливо будемо шукати більше приміщення. Також нам пообіцяли скриню, у якій колись зберігали цінні речі.

  Чи очікували ви такого результату?

  Звичайно не очікували, побувавши в музеї кожен хоче додати щось своє. Відвідувачі залишаються задоволеними, приємно чути позитивні відгуки. Та розуміти те, що усі сили які ми витратили на збір речей, оформлення кімнати мають такий результат.

Лідія Жуковець

Новини Житомира