НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

105 років — першим автоперегонам через Новоград-Волинський

105 років — першим автоперегонам через Новоград-Волинський

  У 1912 році відбулися найбільш масштабні автоперегони на території Російської імперії, які організувало російське Імператорське автомобільне товариство. На той час товариство мало досвід вдало проведених перегонів 1910 та 1911 років. Цар Микола ІІ ухвалив проведення такого масштабного заходу і презентував цінний приз від свого імені.

  Графік перегонів був наступним: 17 червня «Санкт-Петербург — Нарва» (протяжністю 140 верст), 18-го — «Нарва — Ревель» (218 в.), 19-го — «Ревель — Юр’єв» (352 в.), «Юр’єв — Рига», 21-го — відпочинок у Ризі, 22-го — «Рига — Ковно» (220 в.), 23-го — «Ковно — Варшава» (363 в.), 24-го — відпочинок у Варшаві, 25-го — «Варшава — Литовськ — Житомир» (426 в.), 27-го — «Житомир — Київ» (128 в.), 28-го — «Київ — Гомель» (230 в.), 29-го — «Гомель — Рославль» (253 в.), 30-го — «Рославль — Москва» (356 в.).

  Автомобільне товариство звернулося до Волинського губернатора з проханням сприяти проведенню заходу. У зв’язку з великою кількістю учасників пробігу, товариство просило повідомити комітету «об имеющихся в Житомире приличных гостиницах или иных помещениях. Заботясь об обеспечении участников современной медицинской помощью на случай надобности просит, если возможно устроить на время следования по пути пробега дежурство на каких-либо амбулаторных пунктах и для предупреждения порчи шин, поломок рессор и т.п. привести в исправность состояние городских мостовых, выгорбленные мосты, лотки, настилы над водопроводными и иными подземными трубами и т.п.».

  Для організації автоперегонів до Києва прибув член товариства В.А.Русанов. Метою його візиту був огляд стану шосейних і грунтових доріг від Санкт-Петербурга до Києва та проведення попередніх приготувань на місцях стоянок. Його місія завершилася у Києві, бо відрізок маршруту «Москва — Петербург» автогонщикам вже був добре знайомий із пробігу 1910 року.

  В.А.Русанов дав газеті «Волинь» інтерв’ю, в якому було зокрема зазначено: «Осмотр шоссейных дорог я совершил на машине «Мерседес» в 90 л.с. конструкции 1912 года по маршруту «Петербург — Рига — Ковно — Ровно — Луцк — Житомир — Киев». Состояние шоссейных и грунтовых дорог на всём этом пути оставляет желать многого, но всё-таки их можно считать проезжими. Лишь в одном месте грунтовая дорога («Шавли — Ковно») содержится в невозможном состоянии. К счастью, здесь расстояние незначительное.

om 08011701 1

  — Какова цель предстоящего пробега? (спитав журналіст — ВВС)

  — Предстоящий пробег на приз Его Императорского Величества ставит себе целью испытать машины, их прочность и выдержку, главным образом; что же касается скорости хода машин, то это будет испытано на гонках, которые устраиваются во время пробега.

  На всём пути пробега будет устроено пять верстовых гонов: Петербург, Рига, Варшава, Киев (в гору) и Москва… Вести гонку будет Н.К. фон-Мекк. Сопровождать автомобилистов будет особенный поезд, который будет иметь стоянки во всех местах ночёвок участников пробега».

  Для організації змагань, крім губернської влади та адміністрації Житомира, залучили місцевий гарнізон, від якого комісаром призначили капітана 17-го Архангелогородського полку 
І.В.Маліновського.

  Напередодні старту змагань волинський губернатор повідомив губернське і земські управи Житомирського, Ковельського, Луцького, Острозького, Рівненського, Дубенського і Новоград-Волинського повітів, що «26 июня, с 9-10 часов утра, в пределы Волынской губернии начнут прибывать автомобили, участвующие в международных гонках. Путь следования участников в пределах нашей губернии следующий: «Ковель — Рожище — Луцьк — Клевань — Ровно — Гоща — Корец — Новоградволынск — Улашановка — Житомир — Киев». В Рожищах предположен завтрак и в Житомире ночлег». Про всяк випадок волинський губернатор розпорядився, щоб у лікарнях і прийомних покоях Житомира чергував медичний персонал з потрібним для цього медичним інструментом.

  У Житомирі місце для стоянки автомобілів пробігу вибрали навпроти Собору у дворі, призначеному для біржі ломових візників і найманих робітників. Напередодні змагань поліцмейстер разом із начальником в’язниці оглянули цей двір. За їх розпорядженням арештанти прибрали територію, розрівняли землю і прибрали до стінок забору розкидане по двору каміння, а по кутах поставили чотири ліхтарі, а для охорони автомобілів виставили військовий караул.

  На перегони записалося 30 машин, однак на старт вийшли 19 конкурентів: перша категорія — г.Кемпель на «Остіні» (Англія), друга категорія — г.Пієтті на «Італіа», г.Лапін на «Лянча» (Італія), г.Стессель на «Бюїку» (Франція), граф К.Головкін на «Металлуржику» (Бельгія), г.Рішар на «Рексімілексі» (Франція), г.Бенігсен на «Крейсі» (Америка); третя категорія — г.г.Вайнер, Люке і Кунеш на «Комніке» (Німеччина), г.Махаренко на «Лаурін-Клеман» (Італія), г.Ефрон на «Лянча» (Італія), г.Фомін на «Дарраке» (Франція) і г.Валентин на «Іспаносюїзі» (Італія); четверта категорія — г.Дренк і Пірог на «Бекфорі» (Англія), г.Шаригін на «Лорелей» (Німеччина), барон Іань на «Бринаборі» (Німеччина) і Плотніков на «Бугатті» (Франція). Крім того, багато автомобілів виступало поза конкурсом. Учасників змагань супроводжували на двох автомобілях члени організаційного комітету на чолі з командиром пробігу флігель-ад’ютантом В.В.Свєчиним. Слідом за автомобілями по всьому шляху пробігу пройшов спеціальний кортеж із запасними частинами й іншим реманентом. Організаційний комітет видав російською, німецькою і французькою мовами для всіх учасників пробігу спеціальну брошуру з детальним описом шляху і картами. У пробігу взяли участь представники міністерств військового і шляхів сполучення.

  Старт відбувся 17 (30 н.с.) червня біля станції Олександрівська Варшавської залізниці. Перед початком пробігу була влаштована гонка на швидкість на одну версту. В ній переміг англієць Кендель на автомобілі марки «Остін», подолавши відстань за 28 секунд, француз Пті на «Бюїк» — за 33 3/5 сек. Погода сприяла перегонам, і 140 верст до Нарви всі пройшли без аварій.

  Із Ревеля по важкій грунтовій дорозі швидкість була призначена для автомобілів першої категорії — 35 верст на годину, другій — 30, а третій — 25. На перегоні «Ревель — Юр’єв», незважаючи на баюри і багнюку грунтової дороги, блискучою була перемога командира В.В.Свєчина, який прибув до фінішу о 15:30 і показав середню швидкість 30 верст на годину. Лише через 10 хвилин прибув Рієтті. А останній учасник приїхав біля сьомої години вечора. На цьому перегоні сталися перші втрати: Плотніков і Баталін на машинах «Бугатті» вибули зі змагань.

om 08011701 1

  У Ризі до учасників пробігу приєдналося 12 машин місцевого балтійського автоклубу і серед них — автомобіль місцевого виробництва, який всюди глядачі зустрічали оваціями.

  Під час змагань не обійшлося без аварій. Перед Варшавою машина Рієтті перевернулася, однак була піднята, зігнуті деталі кузова вирівняли, поставили нові шини, і Рієтті прибув до Варшави без запізнення та продовжив перегони.

  Настало 26 червня (9 липня н.с.) — автомобілі в’їхали в межі Волинської губернії. Це викликало нечуваний ажіотаж у жителів сіл та містечок. Натовпи зівак стояли вздовж «Києво-Брест-Литовського» шосе. По Новограду автівки проїхали по Корецькій від кінно-поштової станції (нині територія біля автовокзалу) до Угола (перетину нинішніх вулиць Шевченка, Героїв майдану та Соборності), повернули праворуч на Житомирську шосейну (нині — Соборності). Через два квартали звернули праворуч на нинішню Волі і, проїхавши квартал, повернули ліворуч на житомирський міст.

  А в Житомирі вже з 16-ї години на Соборній вулиці почали збиратися городяни.

  О 17:30 глядачі зайняли всю вулицю в бік Врангелівки. Посилений наряд поліції та солдати, поставлені по боках вулиці на відстані 50-ти кроків один від одного, стримували глядачів на тротуарі. Кінний рух було припинено. Не ходили трамваї. О 17:30 на Новоградському шосе з’явилася перша автівка — автомобіль командора з прапором, а за ним їхали й інші екіпажі.

  Три військові оркестри, розташовані в різних місцях по шляху кортежу, зустріли гостей урочистим маршем. Прибуло лише 15 екіпажів. Вони в’їхали в «гараж» через арку, прикрашену сосновими гілками і написом з тих же гілок «Добро пожаловать». У гаражі був присутній губернатор Волині С.А.Мельніков. Гонщики зітхнули з полегшенням, бо найскладніша частина перегонів завершилася. Позаду залишилися баюри та пісок, а в деяких місцях — звичайна лісова дорога.

  Серед машин, що їхали поза конкурсом, житомиряни виділяли першу російську машину Російсько-Балтійського вагонобудівного заводу в Ризі. На ній їхав російський спортсмен Андрій Платонович Нагель, який у 1911 році взяв перший приз на з’їзді автомобілістів у Монако, і який пройшов саме на цій машині біля 40000 верст. Його супроводжували два спорт-
смени: С.А.Оцупт, спеціально відряджений кореспондент Петербурзького Телеграфного Агентства і газети «Русское Слово», та В.А.Зенченко, член комітету Петербурзького автомобільного клубу. Також серед супроводжуючих знаходилися кореспондент «Нового времени» підполковник Гейман і військовий лікар.

  Майже всі учасники пробігу скаржилися, що на ділянці між Брест-Литовськом і Житомиром шосейні мости дуже не зручні, «так как выгорблены неизвестно по каким инженерным соображениям. Нехороша дорога была до Ковеля». На останньому відрізку (понад 400 верст) автомобілісти на короткий час зупинилися в Рожищах, де за розпорядженням 

  М.К. фон Мекка їм було запропоноване «роскошное угощение. А также остановились на четверть часу у графа Потоцкого, где был чуть ли не сказочный прием. Так, например, им был подан крюшон, ваза которого была вставлена в глыбу льда величиною с кубический метр и глыба этого льда привезена с Невы». (Вміли звягельські магнати дивувати гостей чудернацькими витівками!).

om 08011701 1

  У Житомирі автомобілісти розташувалися в готелях «Франция», «Рим» і «Метрополь». У перших двох готелях виявилося мало вільних номерів. А все через великий наплив глядачів, які, заради диковинного видовища, приїхали з усієї губернії подивитися на змагання. На превеликий жаль, перегони на одну версту в Житомирі скасували.

  О восьмій годині вечора, 26 червня, гостям пробігу в приміщенні Благородного зібрання запропонували обід. На годину раніше сюди прибула волинська еліта: начальник губернії, статський радник М.А.Мельніков; віце-губернатор, підполковник С.В.Шеремєтьєв; голова губернської земської управи В.Е.Дверницький; члени управи г.г.Добровольський і Горлов; міський голова І.О.Доманєвський; радники губернського правління, розпорядники обіду Соколовський і Румянцев; представники від відомств: військового, судового, цивільного і місцевої адвокатури.
Гості змусили чекати біля години, приводячи себе в порядок після перегонів.

  О 19 годині 40 хвилин вони почали з’їжджатися до Благородного зібрання. Першим приїхав флігель-ад’ютант В.В.Свєчін, якого зустрів маршем оркестр воєнної музики, слідом за ним приїхали і інші. О 19 годині 50 хвилин всі зібралися. Начальник губернії, вітаючи гостей, особисто запрошував кожного в окрему спеціальну кімнату, де був накритий стіл із холодними закусками.

  Ось як тодішня газета висвітила банкет:

  «После закуски все заняли свои места за роскошно сервированным обеденным столом. Во время обеда первый тост за здоровье Государя Императора провозгласил Начальник губернии.
Тост был покрыт троекратным «ура» и народным гимном, исполненным военным оркестром 19-го Костромского полка. Далее Начальник губернии провозгласил тост за процветание Августейшего Покровителя автомобильного пробега. За начальником губернии поднял тост городской голова И.О.Доманевский. Выразив надежду, что ему придется еще встретиться с посетившими нас гостьми заграницей, он сказал: «Ваша бешеная скачка оживила наш город и мы все, узнав о предстоящем сегодня приезде, лихорадочно ожидали с раннего утра вашего прибытия». Приезд ваш составляет новую эру для нашего мертвого города. Пусть же ваш приезд пробудит житомирян от сонной спячки в дальнейшем, как сегодня.

  Командор, флигель-адъютант В.В.Свечин, отвечая на этот тост, сказал: «Я не знаю, встретимся ли мы с уважаемым городским головой г.Доманевским за границей, но, во всяком случае, у нас останется навсегда в памяти любезное к нам отношение и гостеприимство представителей г.Житомира — в лице начальника губернии, городского головы И.О.Доманевского, председателя губернской земской управы г.Дверницкого и всех почтивших своим присутствием гостей, и если бы нам пришлось встретиться в наших краях, то, наверное, мы не останемся в долгу». Вице-губернатор С.В.Шереметьев провозгласил тост за процветание Императорского автомобильного общества, всех участников пробега и командора его В.В.Свечина.

  В.В.Свечин вновь провозгласил тост за представителей г. Житомира, подчеркнув, что участники пробега сердечно были приветствуемы и в других городах, но г.Житомир в этом отношении превзошел все прочие.

  Вслед за сим он провозглашает тост и благодарит генерал-майора Гершельмана и офицеров за теплый прием.

  С.К.Гершельман, в свою очередь, в тосте пожелал успеха автомобилизму и указал на важное значение автомобилей для армии, благодаря быстроте, с которой возможна доставка ими необходимых для армии сведений. Закончил свою речь С.К.приветствием от имени местного гарнизона участникам автомобильного пробега.

  Затем В.В.Свечин отмечает значение для государств полезности автомобильного дела и вскользь упрекает земства и города за малую заботливость об исправности дорог. Однако в конце своей речи, высказывая надежду на улучшение дорог, он заранее благодарит общественных деятелей за предстоящие труды в этой области. В заключение г.Свечин провозгласил тост за начальника губернии, благодаря его за энергичную и умелую заботливость по обеспечению нормального движения автомобилей.

  Все тосты были покрываемы громовым «ура», обед затянулся до поздней ночи и носил весьма теплый характер.

  Во время обеда играл оркестр военной музыки 19 п.Костромского полка.

  Обед был устроен по подписке. Распорядители обеда — советники губернского правления г.г.Соколовский и Румянцев — приложили все старания, чтобы чествование гостей вышло возможно приветливее, что им вполне удалось.

om 08011701 1

  Всем шоферам тоже был предложен обед в особо отведенной для них комнате, с ними любезно беседовал во время обеда распорядитель г.Соколовский…».

  Остання фраза і показала всю сутність змагання. Головними особами були шофери, а їх пасажири виконували функцію штурмана. Однак у всіх звітах називалося прізвище власника машини, а не шофера. І всі лаври переможців діставалися власникам екіпажів.

  Вранці 27 червня поблизу гаража знову зібрався великий натовп глядачів. Тому на шляху від гаража до вокзалу знову розставили солдат і посилений наряд поліції. Рівно о 12 годині дня помічник командира перегонів полковник Володимир Львович Белоручек подав сигнал рожком, і автомобілі у встановленому порядку по одному виїхали з місця стоянки. Спочатку рушили автомобілі, які їхали поза конкурсом.

  Однак перед від’їздом гостей стався прикрий випадок: поліцмейстер В.В.Гумінський в’їхав у ворота гаража, стоячи на прольотці, а слідом за ним — приватний автомобіль Найдича, і штовхнув прольотку ззаду. Внаслідок чого Гумінський впав: колесо проїхало по нозі, пальто було порване і забруднене. Незважаючи на сильний біль у нозі, Гумінський все ж таки залишився до від’їзду автомобілістів, не виказуючи своїх страждань. Автомобіль же Найдича швидко втік із двору. Було дано розпорядження затримати червоний автомобіль. Цим автомобілем вже давно незадоволені учасники пробігу, він весь час плутався у них по дорозі, недотримуючись загальноприйнятих правил в автомобільній їзді. Так, при обгонах він об’їжджав їх із правої, а не з лівої сторони.

  Тим часом учасники пробігу виїхали з Житомира за маршрутом «Житомир — Коростишів — Ставище — Фасова — Гурівщина — Святошин — Київ», причому перед в’їздом у Святошин відбулася однокілометрова гонка автомобілів на швидкість. По мірі наближення автомобілів до кінця дачного селища Катеринославка учасники пробігу робили розгін до старту на 12-ій версті, а фініш — на 11-ій версті біля третьої просіки в Святошині. Обабіч шосе, поблизу фінішу, були влаштовані ложі і місця для публіки. Автомобілі, по мірі проходження дистанції, відправлялися в гараж 7-го залізничного батальйону. Для підтримки порядку і безпеки на час автомобільного пробігу і гонки на швидкість рух святошинського трамваю припинявся на декілька годин. За залізничними казармами, в напрямку від Києва, було встановлено спостереження за рухом селянських підвод на шосе, причому всі підводи направлялися по старожитомирській дорозі до Борщагівок. У день пробігу було заборонено прогін гуртової худоби по шосе.

  Під час змагань встановили особливі знаки на ділянці «Борщагівка — Гурівщина — Фасова — Ставище» і на мостах, що були на шляху перегонів. Крім того, були встановлені три прапори Червоного Хреста на медичних пунктах — у Святошині, Гурівщині й Фасовій.

  28 червня з Києва кавалькада машин рушила через Чернігів та Гомель на Москву. На перегоні «Гомель — Рославль» сталася аварія з автомобілем «Остін». Чотири людини були поранені. Автомобіль вів Кендель. На спуску, не доїжджаючи 11 верст до Рославля, на швидкості 120 верст на годину, в авто лопнула задня ліва шина та ресора. Автомобіль стало кидати в сторони. Переляканий механік навалився на Кенделя і заважав виправити руль. Автомобіль на повному ходу боком влетів у телеграфний стовп. Пасажири — капітан Дворжецький і представник фірми англієць Бель — вилетіли з автомобіля на декілька метрів. Кенделя і механіка розкидало в різні боки. Машина загорілася. Пожежу загасили, а поранених відвезли у шпиталь.

  А тим часом змагання продовжилися далі. На під’їзді до Москви довелося збавити хід, бо земська дорога була незручною для автоперегонів. Заважали підводи і натовпи селян, які рухалися в бік Москви і назад, а на дорозі валялися колоди і гілляки. Неодноразово коні кидалися під автомобілі.

  Фініш відбувся в десяти верстах від Серпухівської застави, поблизу села Котли: біля шостої години вечора першою прибула машина Свєчина. Члени московського товариства автомобілістів у повному складі вітали спортсменів, запропонувавши на фініші шампанське. До 20-ї години автомобілі поїхали в місто на стоянку. Загальну перемогу в змаганнях здобув москвич Ф.І. Шаригін на «Лорелей» із Першого автомобільного клубу Москви, який дійшов до фінішу без штрафних балів. Він і отримав чудову срібну вазу для крюшону.

  Автомобільний пробіг «Санкт-Петербург — Варшава — Київ — Москва», протяжністю 2567 верст, став яскравою подією в автомобільному житті не лише Російської імперії, а й усієї Європи. У змаганнях взяли участь переважно закордонні спортсмени. І майже всі їхали на автомобілях іноземного виробництва, за винятком однієї автівки Російсько-Балтійського заводу. Стан доріг на всьому маршруті перегонів був надзвичайно поганим. На окремих ділянках тверде покриття було зовсім відсутнє, і гонки перетворювалися в ралі. Організація змагань виявилася на високому рівні, однак біля Москви не було перекрито рух транспорту, що суттєво ускладнило змагання.

Віктор Ваховський, краєзнавець, www.zvyagel.com.ua

Новини Житомира 

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top