Інша не менш цікава і гарна садиба розташована в селі Райгородок. Колись цей будинок та садово-парковий комплекс навколо нього належав Мечиславу Мазаракі. В Інтернеті про цей палац знайшлася така згадка про цю пам’ятку:

  «У середині 19 ст. Райгородок через шлюб отримав Мечислав Людвіг Мазаракі, який будучі поляком, мав грецьке походження. Зруйнувавши старий палац, який був занадто тісним для його родини, у 1887 році за допомогою архітектора Станіслава Борецького звів новий палац у тосканському стилі. Палац відрізняється чотирма різними фасадами, який прикрашають ризаліти, лоджії, балкони і тераси. Головна прикраса головного фасаду – багатокутова вежа. Над інтер’єрами працювали варшавські майстри, які створили ліпнину, паркет, стінні розписи і дубові панелі в їдальні. Остання власниця маєтку Марія Мазаракі згадувала про те, як їдальню прикрашав камін, декорований дубовими панелями, в кімнатах була чимала колекцією живопису, яка дісталася Мазаракі від родича Адольфа Мостовського з його маєтку у Великому Митнику. В одному з салонів стояла бронзова скульптура короля Яна ІІІ Собєського на коні з шаблею в руці, заввишки 1 метр. У 1917 році найцінніші речі перевезли до пивниць монастиря кармелітів в Бердичеві і подальша їх доля невідома. Проте, кажуть, що частина інтер’єрів збереглася і до наших днів. Тай і сам палац майже не змінився, тільки ось його стан на останні декілька років погіршився. Немає вже й оригінальних статуй левів із каррарського мармуру, які донедавна прикрашали вхід. Не менш цікавими за палац були парк і сад, які вважалися одними з найкращих на українських землях. У парку, яким опікувалася Октавія Мазаракі, були теплиці з пальмами та ананасами…».

  За радянських часів в цій будівлі розміщувалась контора місцевого колгоспу, а буквально кілька років тому у колишніх пайщиків колгоспу її викупив місцевий фермер. Поруч з історичною будівлею він облаштував свій маєток, який хоч і зроблений із сучасних будівельних матеріалів, але дуже вже дисонує зі старовинною архітектурою.

  У телефонній розмові з журналістом його дружина сказала, що ніяких реставраційних робіт в садибі вони ще не робили, і коли будуть робити, не знає. Але селом останнім часом ширяться чутки про те, що історичний будинок його нинішні власники планують розібрати чи зруйнувати. Хоча є й інші чутки, мовляв, власники шукають інвестора, який зможе відреставрувати палац, і навіть з деякими зацікавленими людьми вже велись перемовини.

  У відділі культури Бердичівської райдержадміністрації підтвердили, що дана будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення і охороняється законом. Хоча паспорт пам’ятки почали оформляти лише рік тому і нині документи знаходяться в обласному управлінні культури.

  Дуже хочеться вірити, що будинок буде збережений і відреставрований, а, можливо, й дійдуть руки і до парку та саду. Саме на такі проекти можуть надати кошти з Фонду регіонального розвитку або ж і з європейських фондів. У сільської та районної ради поки що не виходило писати такі проекти, можливо це вийде в об’єднаної територіальної громади, яка може бути незабаром тут створена.

Джерело: rio-berdychiv.info

Новини Житомира