Житомирянам презентували оригінальну виставу, де у «незвичному коктейлі» поєдналися музика, танці, вірші, пісні. ФОТО

    Цієї неділі, 10 червня, у Житомирі місцева театр-студія «СЮРTUK», котра працює в межах творчого об єднання «Понтеон», представила на розсуд глядача свою нову виставу.

   Вже одна назва її зацікавлює та викликає інтерес — «Мои любимые Боги». Режисером дійства є Оксана Науменко. Нам вдалося поспілкуватися з одним із творців спектаклю — Русланом Мединським, актором, музикантом, автором-виконавцем. Від нього ми дізналися багато цікавого про це творче об'єднання, про перші вистави, про творчі експерименти та атмосферу в середині колективу. Отож, пропонуємо ваші увазі, шановні читачі, нашу щиру, творчу, атмосферну бесіду.   

Theatr 1

   — Руслане, для початку, будь ласка, розкажіть коротко, як з творчого об єднання  виникла ще й театр-студія?

   Творче об'єднання «Понтеон» з’явилось два роки тому. Але з часом ми зрозуміли, що наша сфера інтересів стає набагато більшою, тому для того щоб відокремити театральну діяльність і виник «СЮРTUK». Назва ця виникла зовсім нещодавно.  Творче об’єднання “Понтеон» також співпрацює з фестивалем авторської пісні “МІ-СІ-СОЛЬ”, який в цьому році відбудеться 21-23 липня.

   “СЮРTUK” — дуже об'ємне мистецьке явище, дуже різнопланова та багатоскладова театр-студія. На відміну від звичних театрів, у нас немає визначеного, установленого акторського складу. Він у нас постійно змінюється, розширюється.

    У цьому випадку, в нашій недільній виставі, було задіяно близько 40 людей, це були і актори, і музиканти, і поети, і інші творчі особистості. Насправді, це дуже велика кількість людей. Отже, постійного складу в нас немає. Є багато охочих також виступати з нами. І це дуже радує. Наша остання вистава — одна з найбільш масштабних, одна з тих, яка збере на сцені таку велику кількість людей. Також у нас є  досвід моновистав.

   — Що було особливого в виставі «Мои любимые Боги»?

   Для початку скажу, що це театрально-музично-поетичне дійство буде насправді дуже цікавим, незвичним, неординарним та захоплюючим. В основу цього спектаклю лягли вірші прекрасного французького поета-символіста Алена Боске. Але, що найбільше вражає, зацікавлює, — те, що ці вірші, написані в минулому столітті, є дуже сучасними, прекрасними, актуальними й нині.

     Виникла ідея створити щось нове, цікаве та незвичне. Незважаючи на те, що фундаментом нашої вистави були вірші Алена Боске, ми традиційно використали вірші сучасних житомирських поетів. Ідея сама по собі оригінальна, концепція хороша, така, що працює. Суть цієї нової вистави — показати, що мистецтво буває різним. Знову ж таки, ми створюємо такий “творчий коктейльˮ. Це як поліфонія різних образів, видів мистецтва, емоцій, гами почуттів. У цьому дійстві все плавно перетікає з одного в інше — вірші плавно перетікають у музику, музика — в танці, танці — у пісню, пісня — у вірші під музику, “джемˮ. В результаті отримуємо такий екзотичний, нестандартний “коктейльˮ.

    В нашому творчому об'єднанні беруть участь дуже багато талановитих людей, особливо молоді. Кожен намагається бути оригінальним, цікавим глядачу, розповісти, показати щось таке, що б зачепило глядача, пройняло його, змусило співпереживати, радіти, сумувати, переживати цілий спектр емоцій разом з ними — героями на сцені. Хтось, наприклад, читатиме власні вірші, а дехто декламуватиме чиїсь.

   — Отже, ця вистава не була схожою на інші стандартні музичні, хореографічні, поетичні та театралізовані дійства?

Theatr 2

   — Саме так. Це й був справжній перформанс. Тобто, одна сцена об'єднала та зібрала абсолютно різних людей. Я дуже сподіваюся, що ті, хто подивилися наше дійство, візьмуть з цієї вистави щось своє, кожного вона збагатить культурно та духовно, кожен відкриє її для себе по-різному і винесе у своїх серцях, душах, у своєму розумі звідти щось своє, нове, незвідане. Наприклад, у попередній нашій виставі — “Монолог в дУші” —  концепція трішки нагадувала теперішню, але все ж була іншою. Ідея в тому, що навіть коли людина приходить на виставу і не сприймає все повністю, все в цілому, то вона зможе зрозуміти для себе, винести щось нове, сприйняти по-різному той чи інший номер. Тобто, якщо дещо їй могло не сподобатися, якийсь із номерів, то вона сприйме та вподобає якісь інші виступи, оскільки всі вони будуть не подібні один на одного, і якісь з них, з усіх представлених, точно сподобаються конкретному глядачу. І в цьому є величезна перевага, плюс, на мій погляд. Ми, всі, хто долучився до цієї вистави,  зробили максимально все для того, щоб десь глядача порадувати, десь здивувати, вразити, викликати різні емоції. У нас, до речі, були прекрасні декорації. Вони мінімалістичні, але водночас дуже незвичні. Були і чудові костюми. Це було поєднання багатьох речей.

   — Якими ж були перші вистави творчого об'єднання «Понтеон» і чим вони відрізнялися від тих, над якими ви працювали останнім часом?

  — Ми працювали зовсім в різних жанрах, тому глядач, який приходив на наші вистави, ніколи не знав доведеться йому сміятися, чи, може, плакати.  Були в нас сумніви на рахунок нашої вистави «Осінь на двох».  Ця вистава була філософсько-ліричною, в якій брали участь 2 актори театру – Руслан Мединський та Оксана Науменко.  Але глядач готовий сприймати не лише легкі вистави. Це було дійсно приємно.

   В деяких роботах  ми знову трішки повернулися до звичних тематик, до атмосфери веселощів та позитиву, як це було з самого початку діяльності нашого творчого об'єднання («Про Федота-стрельца без начала и конца», «Ху из доктор», «Чемодан без ручки», «Баня. Женский день»). І вже передостання, мається на увазі, минула вистава — “Монолог у душі” — коли знову ми згадали про нове амплуа, задавали новий, серйозніший, змістовніший, глибинний настрій публіці. Там також була дещо схожа концепція: на сцені стояла ванна, виходили люди поодинці, кожен читав, розказував свій монолог, певною мірою навіть сповідувався, розповідав щось своє, інтимне, сокровенне, відверте, особисте. Тож це дійство теж було вже іншим — не веселим і розважальним, а серйознішим та навіть сокровенним, філософським, котрий більше спонукав до роздумів над важливими питаннями та темами. І глядач гідно та добре оцінив цю виставу, такі зміни прийшлися публіці до душі. Принаймні по тим відгукам, які ми чули і від тих людей, у яким ми запитували їх думки щодо спектаклю. Звісно ж, вистава не могла сподобатися всім і кожному, але більшість людей висловили все ж схвальні відгуки на її адресу.

   Розповів Руслан Мединський і про атмосферу в середині колективу, і про співпрацю між всіма учасниками творчого об'єднання, і про перспективи та майбутнє та навіть трішки про подальші плани «Понтеону» та театру-студії «СЮРTUK»:

   «Головне — ми маємо вдячного глядача, який зажди приходить на наші вистави, у нас є нові ідеї, є талановиті, творчі люди, які готові втілювати в життя всі креативні, цікаві та незвичні задуми.

  Всі ми — актори, поети, автори, музиканти, виконавці, танцюристи  — цеглинки, які щільно, прилягаючи одне до одного, крок за кроком  творимо, будуємо спільно нашу творчість, створюємо щось нове, працюємо над новими виставами. Тішить те, що кожен з нас — по-своєму цікавий, талановитий в чомусь і привносить свій неоціненний вклад у спільну справу, у спільну творчість. Хтось співає, хтось танцює, хтось прекрасний поет чи дивовижний музикант. І всі ми — один дружній колектив, в якому приємно та комфортно працювати. Репетиції у нас завжди проходять у веселій, дружній, приємній, невимушеній атмосфері і приносять багато радості та позитивних вражень, незабутніх емоцій. У нас просто чудовий колектив.    

  Ми усі рухаємося вперед, відчуваємо розвиток, прогрес, зміни на краще, бачимо плоди своє праці, змінюємося на краще (у творчому сенсі), маємо натхнення, багато ідей та планів, а головне — отримуємо задоволення від того, що робимо та приносимо радість, даруємо незабутні враження та емоції глядачам своєю творчістю, нашими спектаклями. У нас багато запалу, енергії, тож ми й надалі продовжуватимемо в тому ж напрямку, продовжимо і в майбутньому  готувати нові вистави, будемо тішити своїх глядачів новим, якісним продуктом».    

  Руслан Мединський під час розмови з кореспондентом нашого сайту, трішки відкрив таємницю завіси й натякнув на творчі плани на майбутнє. Зокрема, нам стало відомо, що після нового спектаклю, у творчої, креативної команди є намір працювати далі і вона вже навіть має три напрацювання, які розроблятиме для подальших вистав, аби й надалі тішити, дивувати, вражати, зацікавлювати глядача. Можливо, навіть над деякими з цих проектів робота триватиме паралельно.  Отож, далі буде...

Theatr 2

 

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 16

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

Theatr 2

 Розмову вела Катерина Дейнека

Відповідав Руслан Мєдинський

Фото: Іван Канкін

 

Последнее изменение Среда, 13/06/2018

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework