Близько 100 тисяч радянських громадян знаходилися у нацистських таборах на території Норвегії, зокрема, в місті Боде вони працювали на рибопереробному заводі. Саме там були народжені 52 дитини, восьмеро з яких — від батьків, уродженців Житомирщини.

   Норвезький професор Лів Мєльде веде пошук тих дітей, а шведська кінорежисерка Тамара Сушко робить документальний фільм про цей пошук.

   Маючи список із прізвищами й іменами восьми згаданих дітей, автор цих рядків спробувала відшукати їхні сліди на території Житомирщини. Ми також звернулися через газету до жителів області з проханням відгукнутися, якщо в когось є хоча б якась інформація про тих дітей чи їхніх нащадків. Стаття називалася «Народжені в концтаборі біля Полярного кола». На жаль, крім тих скупих даних, які вдалося отримати автору статті самостійно, ніхто не відгукнувся. Виходить, що норвежців і шведів доля українських бранців концтаборів хвилює більше, ніж самих українців.

   Малюнки художника з концтабору, які зберігаються в музеї міста Бодо, Норвегія.

  Свідченням цього є й те, що кінорежисер Тамара Сушко звернулася до мене з іще одним проханням. Вона розповіла, що в одному з концтаборів у місті Боде були знайдені малюнки полоненого на ім’я Дмитро. На одному з малюнків є напис: «Відправка з Чудново(а)». Кінорежисер гадає, що це Чуднів Житомирської області.

   На сайті «Меморіал» значаться не менше десяти людей на ім’я Дмитро з Чуднова, п’ятеро з них пропали безвісти. Журналіст Пер Евне додає, що український військовополонений Дмитро, призваний в армію в Чуднові, утік із полону, але помер у горах на шляху до Швеції. У музеї міста Бодо знаходяться більше десятка його малюнків, а також фого самого Дмитра. Ці унікальні документи дають інформацію про те, що відбувалося в полоні на території концтабору.

   Норвезькі дослідники висловлюють припущення: можливо на Житомирщині, зокрема на Чуднівщині, живуть родичі цього чоловіка, і сподіваються, що хтось допоможе встановити його прізвище.
Отже, нам відомо, що на початку війни 1941 — 1945 років у Чуднові був призваний і відправлений на фронт чоловік на ім’я Дмитро, котрий добре малював. Можливо, він був художником-­аматором, можливо — вчителем малювання. Чоловік потрапив у полон, перебував у концтаборі в норвезькому місті Бодо. Після втечі з табору загинув. Цілком очевидно, що в радянських документах він значився як такий, котрий пропав безвісти. Можливо, саме таке повідомлення й отримали його рідні.

   Хочеться сподіватися, що в Чуднові чи в Чуднівському районі хтось із нащадків щось знає й пригадає про цього чоловіка і спільними зусиллями нам удасться встановити його прізвище.

   Ще раз назвемо також прізвища дітей, народжених у тому концтаборі, чиї батьки є вихідцями з Житомирщини:

   Беспальчик Валентин Антонович — 20 березня 1944 р. н. Можливе місце проживання — село Пилипи (нині Пилипівка) Чуднівського району;
   Вояшко Григорій Кирилович — 3 березня чи 3 січня 1945 р. н. Можливе місце проживання — село Кілки Чуднівського району;
   Рибачук Володимир Володимирович — 3 грудня 1944 р. н. Можливе місце проживання — село Вигнанка Любарського району;
   Корнєв Віктор Семенович — 19 серпня чи 19 жовтня 1944 р. н.;
   Катсковецький (можливо Костовецький чи Кастовецький) Борис Вікторович — 20 лютого 1945 р. н.;
   Кривоботчек (можливо Кривобочик чи Кривобочек) Володимир Михайлович — 25 березня чи 26 червня 1944 р. н. (Біля цього прізвища зазначено можливе місце проживання — населений пункт Скуднєв, хоча в селі Кілках Чуднівського району таке прізвище теж зустрічається);
   Погорілчук (можливо Погорільчук) Петро Євгенович — 19 жовтня 1944 р. н.

   Якщо в когось із читачів ця інформація викличе якісь спогади чи хоча б припущення, будемо дуже вдячні за надану інформацію. Телефони для контактів у Житомирі: (0412) 47­43­72; в Чуднові: (0­239) 2­11­70.

 Іраїда Голованова, газета «Житомирщина»