У Житомирі із 1898 року діяли спеціальні будки, у яких містяни купували воду.

  «Мабуть, вам цікаво буде знати, що наприкінці 1940-х рр. в одній із таких "будок" при водонапірній вежі на Пушкінській працювала і відпускала воду житомирянам Юзефа Францівна - мати нашого відомого земляка-письменника Валерія Шевчука. До неї підходили з відрами по воду житомиряни, які проживали на Лермонтовській, Театральній, Миколаївській, Молчанівській, Старому бульварі і, звичайно ж, Пушкінській.

  У повісті "Тепла осінь" Валерій Шевчук описує водонапірну будку, що була на Павликівці, біля вежі: "Сторожова будка біля водонапірної вежі була водночас і водогінна (...). Будка була зовсім крихітна: стіл з телефоном, стілець і твердий тапчан". Згодом на зміну отаким будкам (щоправда, усі інші були без телефонів) прийшли колонки», － йдеться в повідомленні.

  За матеріалами книги Георгія Мокрицького "Водопровід Житомира: 100 років історії міста"