НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Розкопки у Бердичеві: Це не зйомки фільму катастрофи і не комунальні баталії в опалювальний період, а звичайні будні українських археологів

Розкопки у Бердичеві: Це не зйомки фільму катастрофи і не комунальні баталії в опалювальний період, а звичайні будні українських археологів

  Потужним сніговим покривом, вітром, ожеледицею та помірними опадами, зустрів Бердичів київських і житомирських археологів. Дивно, чи не так!

   Зауважу, що це не зйомки фільму катастрофи і не комунальні баталії в опалювальний період, а звичайні будні українських археологів ХХІ сторіччя. Планувалося провести роботи у літній або осінній періоди, але недолугі управлінська і занадто забюрократизована погоджувальна системи, вкотре загнали археологів у період зимових холодів.

  Роботи, проводилися на території кляштору-фортеці Ордену Босих Кармелітів і були зосереджені на ділянці раніше розкопаного будівельного котловану (Рис. 1-3). Тут на весні, під час несанкціонованих земляних робіт, на площі розмірами 25,5 х 9,25 – 14,25 м (0,036 га) було знищено частину культурних нашарувань, закладено ряд бурових свердловин і підготовлено майданчик для закладення фундаменту. 

Рис. 1-4. Бердичівська фортеця – пам’ятка архітектури національного значення і місце проведення розкопок.

 

  Ось в таких умовах і при таких умовах експедиція розпочала свою роботу. До її складу увійшли старший науковий співробітник Інституту Археології НАН України А.В. Петраускас (керівник), старший науковий співробітник відділу досліджень КЗ “Житомирський обласний краєзнавчий музей” О.О. Тарабукін, викладач Державного університету ім. Івана Франка М.В. Хададова та студент того ж закладу, вже магістрант, молодий бердичівський дослідник В. Матвійчук, а також житомирянин, учасник багатьох археологічних експедицій О. Мінаєв. Групу науковців гостинно прийняв, надавав інформаційну та практичну допомогу директор музею історії Бердичева П.С. Скавронський (Рис. 5).

Рис. 5-10. Члени експедиції та процес археологічних досліджень на ділянці у грудні 2018 р.

 

 Археологи упродовж 13 – 17 грудня 2018 р., уважно оглянули територію, здійснили зачистку оголених ділянок культурного шару та заклали розвідувальний шурф розмірами 2 х 2 м (Рис. 4-10). Шурф доведений до материкового темно-жовтого лесового ґрунту, який залягав на глибині від 2,0 до 2,9 м від рівня долівки котловану (Рис. 4, 6-10).

  Під час робіт встановлено, що культурний шар у цій частині фортеці загалом мав потужність від 5,9 до 7,47 м. Верхня його частина порушена і представляє собою рештки побутового і переважно будівельного сміття змішаного із ґрунтом. Нижче зберігся шар темно-сірого гумусованого ґрунту, який включав багатий археологічний матеріал. На доволі маленькій площі зібрано близько 300 різноманітних предметів. Серед знахідок – декілька уламків ліпного посуду які попередньо можна віднести до доби енеоліту (IV – III тис. до н.е.) або ранньозалізного віку (VIII – III ст. до н.е.), фрагменти глиняного посуду XVI – XVIII ст., в числі яких горщики, миски, тарілки, покришки та ручки (Рис. 11, 1-24), уламки пічних кахлів і плиток (Рис. 11, 25-29), рештки деталей дерев’яних (Рис. 12, 1-4) і шкіряних виробів (Рис. 12, 7-13) та згортки берести (Рис. 12, 5-6), фрагмент денця скляного виробу (Рис. 13, 4), шлаки (Рис. 13, 1-2), металеві замок, лезо ножа, долото, цвяхи (Рис.14, 1-7), свинцеві кулі (Рис. 14, 8-9), мідні і срібні монети польського карбування XVII століття (Рис. 14, 10-14), а також кістки диких і домашніх тварин (Рис. 15).

Рис. 11. Фрагменти керамічного посуду, пічних кахлів і плиток.

Рис. 12. Фрагменти деталей дерев’яних і шкіряних виробів.

Рис. 13. Шлаки, уламок денця скляного виробу та підстилки.

Рис. 14. Металеві вироби і монети польського карбування XVII ст.

Рис. 15. Кістки диких і домашніх тварин.

  Зібрані під час розкопок знахідки розповідають нам про побут, господарство, ремесла, промисли, матеріальну культуру, торговельно-економічні стосунки та інші сторони життя і діяльності мешканців території, на якій наприкінці XVI ст. було збудовано замок, що згодом перетворився на неприступну твердиню і сакральну святиню на південно-східному рубежі Житомирського повіту Київського воєводства.

   Сподіваємося, що розкопки у цій надзвичайно цікавій частині міста будуть продовжені і дадуть матеріали, що розкриють нові і маловідомі сторінки з історії середньовічного Бердичева.              

         09.01.2019 р. 

       Старший науковий співробітник відділу досліджень музею  О.О. Тарабукін

 

Последнее изменение Четверг, 10/01/2019

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top