Про позитивний настрій під час виготовлення лялечки розповів і чоловік Зінаїди Петрівни Василь Бугайчук: «Тут потрібно мати не лише здібності та хист до творчості, а й добру душу».

  Майстриня зізналася, що запорука вдалого виробу — душевний спокій і гарний настрій під час виготовлення, а інакше нічого не вийде. «Із поганим настроєм ніколи не сідаю за роботу, — каже. — Лялечка-мотанка повинна нести добро, позитив».

  З дитинства Зінаїда Бугайчук захоплюється ляльками-мотанками. Пригадує, як бабуся приходила з церкви та знімала з голови хустину, з якої й робила онукам лялечки-мотанки. Тривалий час це залишалося лише спогадом, адже на виготовлення таких виробів просто не вистачало часу. Протягом 32 років жінка пропрацювала на державній службі, а от коли вийшла на заслужений відпочинок, згадала і про бабусю, і про її хустинку, яка у вмілих руках перетворювалася на дивовижну лялечку.

  Спершу майстриня прочитала чимало літератури, наукових досліджень про ляльки-мотанки, про вироби з натуральних матеріалів (домотканого полотна, льону, дерева, лікарських трав, соломи тощо), а вже потім взялася і до створення речей. З теплом розповідає майстриня про свій перший виріб — різдвяного ангела, якого зберігає й донині. Цікаво, що майже одночасно і теж після виходу на заслужений відпочинок цим зайнялася і її рідна сестра Оксана Дедюль, медсестра за освітою. Саме вона є тією майстринею, яка «одягнула» найзнаменитішу ляльку-мотанку Житомира, що біля приміщення Дому української культури.

  До речі, творчою можна назвати всю родину. У подружжя Василя та Зінаїди Бугайчуків є навіть кубок «Талановита сім’я», який отримали під час одного з конкурсів, що проводився в селищі Черняхові (кілька десятиліть родина мешкала у Житомирі, а нині — в селі Андріївці Черняхівського району). Чоловік пише вірші, має збірку поезій. Василь Бугайчук допомагає дружині, виготовляє дерев’яні підставки під вироби на виставки. Зацікавлено спостерігають за створенням лялечок-мотанок старші внуки (нині онуків у подружжя вже четверо, наймолодшій — лише кілька тижнів).

  Зінаїда Петрівна зізнається: колись і подумати не могла, що виготовлятиме ляльки-мотанки. Нині ж має багато дипломів із виставок, у тому числі — всеукраїнських. Її вироби є й за кордоном, їх дарують представники українських делегацій під час візитів. Особливо приємними майстриня називає телефонні дзвінки зі Сходу України від військовослужбовців, які дякують їй за чудові подарунки-лялечки.

Джерело: zhytomyrschyna.zt.ua.

Новини Житомира