Одним із цікавих об’єктів Житомирщини туристичної є гарнізонний Будинок офіцерів в смт Озерне.

  Будівництво Озерненського (тоді Скоморохського) гарнізонного Будинку офіцерів почалося у 1934 р. на місці колишнього болота, яке попередньо осушили. Будівля була спроектована талановитим радянським архітектором світового класу Каракісом Йосипом Юлійовичем та входить до переліку пам’яток архітектури нашої Держави.

  Иосип Юлійович Каракіс (29 травня 1902, Балта - 23 лютого 1988, Київ) - видатний вітчизняний архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших і оригінальних українських зодчих, майстер короткої епохи українського конструктивізму та активний борець за збереження історичних пам’яток. На думку фахівців, безліч новаторських ідей автора житлових та громадських будівель досі актуальні, а задумки архітектора значно випередили свій час.

  Будівля гарнізонного Будинку офіцерів (БО) №52 є однією із пам’яток місцевого значення та є представником надзвичайно цінної історичної спадщини України. Будівництво тривало два роки і було завершено у травні 1936 року. Пізніше, з 1959 року місцевий військовий гарнізон отримав нову назву  - Озерненський гарнізон та відповідно аеродром - «Озерне».

  Будівля БО №52 являє собою 2-3-поверхову споруду, складного профілю у плані, яка фактично складається з чотирьох об’ємів, що утворюють напівзакрите глибоке каре, зорієнтоване на південний схід. Знизу до гори поповерхово: класицизм (умовно)-модернізований неоренесанс-конструктивізм. Основний видовжений об’єм зорієнтований головним фасадом на північний захід тобто, в бік житлового містечка.

 Зали БО були завжди переповнені: демонструвалися кінофільми, проходили концерти відомих артистів, виступи самодіяльної творчості, лекції, диспути, виставки. І в наш час БО є закладом культури Збройних Сил України, який належить до об’єктів гуманітарної та соціальної сфери та здійснює свою діяльність в інтересах інформаційно-пропагандистського і культурологічного забезпечення особового складу військових частин, задоволення духовних (культурних) потреб, організації заходів військово-патріотичного виховання, розвитку воєнно-історичних традицій, дозвілля та відпочинку військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, ветеранів військової служби, членів їхніх сімей та мешканців гарнізону.

  Сучасний стан цієї насправді унікальної будівлі вельми незадовільний, а подекуди - аварійний. Це стосується як екстер’єрів, та і інтер’єрів. В основному це пояснюється підмочуванням горищної частини через відсутність водовідведення зливових і дощових вод, підмочуванням долішньої частини ґрунтовими водами через відсутність дренажу (за певних погодних умов підвальний поверх повністю залитий водою), через слабку гідроізоляцію фундаментів.

 Новини Житомира