Поселення вперше згадується у скарзі воєводи Берестейського Гаврила Горностая від 1 серпня 1587 р. на воєводича Берестейського Фрідриха Тишкевича, який розорював його маєтності в цьому селі. В скарзі Остафея Стрибеля від 21 квітня 1618 р. воно зазначено, як містечко.

  В Ліщині зберігся одноповерховий класицистичний палац та пізньобароковий костел.

  У 1805 р. коштом стольника перемишльського Юзефа Поляновського було збудовано костел Св.Трійці. Костел у Ліщині вважаються "останнім взірцем бароко" в Україні:

  Костел в стилі пізнього бароко є цегляною тринавною базилікою з низькими бічними навами. Головний фасад, розкреслений горизонтальним рустом, вирішений в доричному ордері. Фасад фланкований спареними пілястрами, що спираються на цоколь і несуть доричний антаблемент, і завершений трикутним фронтоном з декоративними вазами по кутах. Симетрична композиція головного фасаду посилена потужними приземкуватими обелісками, закріпленими на кутах бічних нав. Центральний неф освітлений великими прямокутними вікнами, бічні нави - напівциркульними. Перекриття головної нави - напівциркульні склепіння з розпалубками, у бічних нав - хрещаті склепіння. Інтер'єр виконаний в іонічному ордері.

  Дзвіниця розташована на північний захід від пам'ятника. Цегляна, квадратна в плані, двох'ярусна з наметовим завершенням.

  Одноповерховий палац у стилі класицизму збудований на початку ХІХ століття. Про власника, на жаль, нічого не відомо. Можливо, це був Юзеф Поляновський, фундатор Ліщинського костелу.

  Палац цегляний, одноповерховий, прямокутний в плані, з двома бічними ризалитами, акцентованими чотирьохколонними портиками на головному фасаді. Вікна прикрашені прямими сандриками, кути будинку відмічені пілястрами, стіни завершені карнизом нескладного профілю. Площини стін в рівні сандриков декоровані.

за матеріалами Відділу культури та туризму ЖРДА

 Новини Житомира