zt.20minut.ua трохи відхилимось від традицій і згадаємо знаменитого уродженця Житомира. Знайомтеся: Давид Петрович Штеренберг, живописець і графік, один з видатних представників українського та радянського живопису першої половини ХХ століття. Його картини відомі в усьому світі. Навіть сьогодні роботи Штеренберга експонуються в Третьяковці, в Російському музеї, в Музеї особистих колекцій.

   26 липня 1881 року Давид Петрович народився ву Житомирі, в бідній єврейській родині. Достовірно невідомо, де пройшло його дитинство. Середовище, в якому він жив, не сприяло тому, щоб він став художником. Зголом батьки Давида оселилися в Одесі, і він став учнем фотографа. У фотомайстерні вперше долучився до таємниць живописного мистецтва, і в ньому зародився інтерес до живопису. Однак початок ХХ століття був бурхливим, політичне життя вирувало і залучало до боротьби молодь. Незабаром він вступив в Єврейську соціалістичну партію «Бунд» і потрапив у поле зору поліції.

   1906 року Давид Петрович емігрував до Франції. Тут він не відмовився від своїх ідей. Більш того, у Парижі він жив у паризькому фаланстері «Вулик» – громаді, влаштованій на основі ідей соціаліста-утопіста Шарля Фур'є. Всі жили саме в тому домі, який був центром життя самодостатньої комуни. Всі працювали разом для взаємної вигоди. Однак це була не просто комуна, організована на соціалістичній ідеї. Парижани цей будинок називали «вуликом мистецтва». Він ще довго служив притулком для художників-початківців. В ті роки Франція була не тільки котлом, в якому варилося безліч політичних партій та ідей, а й одним з європейських центрів мистецтва. Париж перевів Давида Штеренберга з революційної стежки на широкий шлях живописця. Думаю, це сталося завдяки хорошій творчій атмосфері, в яку занурився молодий революціонер. Якось непомітно Давид-революціонер став Давидом-художником.

   У Парижі художник-початківець навчався у Національній вищій школі образотворчих мистецтв, яка вважається школою французького класицизму. Давид Петрович освоював живопис у приватній Академії Вітті. У ній навчалися художники з різних країн світу, викладали знамениті художники. Штеренберг захоплювався кубізмом і був послідовником Поля Сезана – яскравого представника постімпресіонізму. Зблизився з художниками паризької школи Марком Шагалом, Дієго Ріверою, Ліпшицем та іншими. Згодом його картини стали експонуватися у престижному Паризькому салоні, потім у Салоні Незалежних.

   У 1914 році кореспондент газети «Київська думка» писав: «Я наголошую, не так багатство шукань Штеренберга, скільки незвично швидкі успіхи, які він робить ... і найбільше його впевнений смак». У 1917 р. Давид Штеренберг поїхав з Франції як зрілий і цілісний художник, у нього був свій стиль письма.

   У січні 1918 року Давид Штеренберг приїхав до Москви, де його призначають завідуючим відділом образотворчих мистецтв Народного комісаріату освіти. В художню колегію відділу входили відомі і багато в чому модерністські художники того часу. Серед них – уродженець України, художник-кераміст і технолог Петро Кузьмич Вулин. Потім він викладав, очолював товариство станковістів, написав цілий ряд теоретичних праць.

   Штеренберг вплинув на радянське образотворче мистецтво і особливо на художників-авангардистів. Прагнув йти в ногу з епохою, впроваджував нові методи і прийоми живопису, прогресивні ідеї. Мистецтвознавці назвали його художником-авангардистом. У своїй творчості поєднував добрий погляд на людину і душевну щедрість. Його живопис наповнений духовною чистотою, любов'ю до світу і до глядачя.

   Давид Петрович Штеренберг мав зв'язок з Житомиром, як й інші генії і таланти, які народилися в нашому затишному місті, – тут почалася його життя. Коли його запитували, де ви народилися, відповідав: «У Житомирі». У сімейному архіві картин художника Давида Штеренберга є дві картини, які говорять, що він Житомир пам'ятав і зберігав з ним величезний духовний зв'язок. Одна з них називається «Окраїна Житомира», інша – «Біля річки. Житомир». Обидві роботи написані маслом у 1914 р, тобто тоді, коли він жив у Парижі.

Ігор Гарбуза, zt.20minut.ua

Новини Житомира