Віктор Шуляренко з Коростеня робить паровози із сірників
Чужих людей приглашать в гости боюсь. Как зайдут в квартиру и увидят везде спички, подумают, что ненормальный, — каже —37-річний Віктор Шуляренкоз Коростеня на Житомирщині. 23 роки він робить із сірників церкви, хати, вітряки й автомобілі.
Віктор живе в однокімнатній квартирі на околиці міста. У помешканні сірники лежать скрізь: на полицях, дивані, столі, підвіконні. На серванті — викладені церкви та будинки в закарпатському стилі. На столі — паровози й локомотиви, - пише Газета по-українські.
Це був 1991 рік. Зайшов до сусідки, а вона хвалиться: дивися, яку церкву зять із сірників зробив. Храм був, як казковий. Вирішив, зроблю ще краще. —
На базарі купив 10 упаковок сірників. Почав ліпити хатинку. Каркас виготовляв місяць. Усе кривий виходив, на лівий бік перехилявся. Але з часом приловчився класти сірники рівно. За три місяці хатка була готова. Прикрасив фольгою і розмалював акриловими фарбами. Батько хвалив, а тоді взяв її в руки — хата розсипалася. Я чуть не заплакав. Після того беру не ПВА, а клей "Момент" літровими банками. Продавці за спиною називали мене наркоманом.
Якось товариш сказав: "Наше місто — крупний залізничний вузол, а ніхто не додумається робити із сірників поїзди. Я не залізничник, але маю друзів, які в локомотивному депо працюють. Вони мені екскурсію влаштували. Точні копії поїздів не роблю. Багато чого вигадую. В одному з електровозів додав кімнату відпочинку для бригади, душ і кухню.
Модель роблю три-чотири місяці. Спершу каркас, тоді прикрашаю кольоровими головками сірників, фольгою, розмальовую фарбами. Дах у всіх знімається. Всередині видно сидіння, столики, умивальники. У кабіні машиніста є мініатюрні крісла, ручки й важелі. У машинному відділенні — обладнання. Для цього використовував деталі від старих телевізорів. Мрію зробити локомотив, щоб у нього світилися фари.
Віктор не працює, отримує пенсію по інвалідності. Вироби продає. За будинок править 50 грн, за паровоз — 700.
На невеликий будинок іде дві упаковки сірників, роблю його за день. Такі беруть на подарунки. Маю кілька замовлень на місяць. Паровози стараюся не продавати, бо хочу зробити 10-метрову залізницю з рухомим складом. Працюю над цим шість років. Використав шість ящиків сірників і 20 літрів клею. Маю 10 електровозів і стільки ж локомотивів. Один таки продав, бо дуже сильно просили. Начальник депо йшов на пенсію, і колеги йому подарунок замовили. —
Коли починав, упаковка сірників коштувала 35 копійок, а зараз — 3 гривні. За раз купую на 100–200 гривень. Продавці вже знають. А раніше сміялися: "Нащо так багато? Підете Верховну Раду палить?"