НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Маловідома Україна: Житомирський велетень заввишки в 31 метр. ФОТО

Маловідома Україна: Житомирський велетень заввишки в 31 метр. ФОТО

  Велетень заввишки в 31 метр, споруджений за проектом Арнольда Єншема і Мечислава Лібровіча представляє собою цегляну витягнуту восьмикутну будівлю з чотирма кутовими і чотирма проміжними контрфорсами та одноповерховими цегляними прибудовами в східній і південній частині.

  Завдяки майстерно виконаній фігурній кладці витягнутих віконних арок і кронштейнового поясу, на який спирається мансардний ярус, гігант з надбудовою-башточкою на вершині (раніше доповнював оглядовий майданчик для спостереження за пожежами) не виглядає недоречною серед міської забудови гідротехнічною спорудою, а доповнює навколишній пейзаж, - розповідає Маловідома Україна

водонапірна башта5

  На засіданні ради 27-28 квітня 1894 року проект системи водопостачання з пожежними кранами на лівому березі Тетерева був затверджений. Нагляд за його реалізацією було покладено комісію при міськраді, а кошти передбачалося отримати від реалізації випущених в Ризі квитків “водопровідного позики”. Для реалізації робіт була обрана варшавська будівельна фірма Петра Станіславовича Држевецького, яка запропонувала не тільки оптимальний кошторис, а й розраховані на перспективу умови зведення гідротехнічних споруд.

водонапірна башта

  Закладка першого об’єкта – насосної станції на березі Тетерева – відбулося в серпні 1895 року, а через півтора року (30 січня 1897 го) з Држевецьким був укладений офіційний договір підряду. Першу частину об’єктів (насосна станція, водопровід довжиною 2,34м) комісія прийняла вже через рік, 12 травня – водорозподільчи будки, а 11 січня наступного року був зданий в в експлуатацію останній об’єкт – водонапірна вежа, що ознаменувала день народження джерела цілющої вологи Житомира потужністю п’ятсот кубометрів на добу.

водонапірна башта2

  Завдяки подачі води під постійним тиском водонапірна вежа служила так само амортизатором між насосною і кінцевим споживачем, що при пожежах дозволяло забезпечити в конкретному місці мережі необхідний тиск (на пожежному спостережному пункті на її вершині вмикався сильний прожектор, що служило сигналом жителям міста забороною до використання системи через пожежу).

  З початком Першої світової роботи по розширенню гідротехнічної системи не проводилися. Про водогін згадали лише з закінченням громадянської війни в 1924-му, тоді-то і було розпочато його реконструкцію (парові насоси замінені центробіжними, в шість з половиною разів подовжена магістраль, зведені нові веслування і очисна станція, споруджена паротурбінна електростанція).

водонапірна башта3

  Під час Другої світової водонапірна вежа Житомира використовувалася як спостережний пункт протиповітряної оборони. За підсумками ж війни міська гідросистема значно постраждала, а ось сама вежа вціліла, що стало причиною відновлення водопроводу в колишньому вигляді.

  Лише наприкінці п’ятдесятих ХХ століття застарілу систему було вирішено поміняти на сучасну, в результаті чого в 1965-му колос на Пушкінській перейшов з категорії діючих технічних споруд в відреставровану за проектом Андрія Пасічника вежу-кафе, щоб в 1988-му повернутися в ведення водогінного господарства міста, а через вісім років перейти в категорію пам’ятників архітектури, в якості якого і нині вітає гостей міста.

водонапірна башта4

Новини Житомира

   

Последнее изменение Воскресенье, 07/07/2019

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top