НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Археологи розповіли, що знайшли на південній околиці Житомира, де тривають дослідження

Археологи розповіли, що знайшли на південній околиці Житомира, де тривають дослідження

 На території поселення пізньотрипільської культури, розташованого на південній околиці Житомира тривають археологічні дослідження. 

 Наприкінці травня до Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України приєдналися науковці Житомирського обласного краєзнавчого музею і небайдужі житомиряни. Археологічну практику у складі експедиції проходили студенти історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, яку очолював кандидат історичних наук А.В. Шевчук (Рис. 1). Студенти не лише ознайомилися з методами досліджень, але й мали можливість реалізувати свої знання, вміння і навички на практиці, долучаючись до пізнання минулого. Візуальний огляд, збір підйомного матеріалу, закладення розкопу і розбивка сітки квадратів на його площі, стратиграфічні спостереження, зачистка, розбір, фіксація виявлених об’єктів і знахідок та багато іншого, все те чим щоденно займалися студенти, пізнаючи в реаліях романтику польових археологічних досліджень (Рис. 2-4). У цьому їм допомагали, ділилися своїм досвідом та надавали цінні поради науковці Інституту археології А.В. Петраускас, М.М. Ієвлєв і старший науковий співробітник відділу досліджень обласного краєзнавчого музею О.О. Тарабукін. Зйомку з квадрокоптера території поселення і навколишньої території здійснив член спілки кіноматографістів України, очільник факультету “Кіно- телемистецтва” Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, режисер-оператор В.М. Майборода.             

 

     Під час розкопок на площі поселення було виявлено рештки зруйнованих планувальними роботами об’єктів (Рис. 5-7). На ділянці 7, зокрема, зафіксовано скупчення каміння (Рис. 5-6), серед яких знайдено уламок зернотерки (Рис. 8, 3) та великий фрагмент глиняної миски із загнутими до середини вінцями (Рис. 9, 6), а під камінням розвал нижньої частини горщика з пласким денцем.

    Археологічна колекція з поселення цього річ значно поповнилася цікавими артефактами пізньотрипільської культури. Це й вироби з кременю, в числі яких  сокирки (Рис. 9, 12-13), відбійник (Рис. 9, 11), уламки пластин оброблені ретушшю (Рис. 9, 8-10), уламки зернотерок виготовлених із граніту (Рис. 9, 1-6) та кварцевого розтиральника (Рис. 9, 7).  

    Більшість знахідок представляють фрагменти глиняного посуду, який попередньо можна поділити на кухонний та столовий посуд, а за функціональним призначенням виділити горщики та миски (Рис. 9, 1-16). Примітно, що незначна частина посудин була покрита червонуватим ангобом (Рис. 9, 4, 11). Виділяється посуд виготовлений із добре відмуленої глини яскраво-жовтого або оранжевого кольорів, без домішок у тісті (Рис. 9, 9, 13, 14). Частина посудин прикрашена конічними наліпами по боках, шнуровим орнаментом або крапковими вдавленнями (Рис. 9, 2-3, 10, 15-16).

    Цікаво, що на деяких фрагментах стінок спостерігаються поодинокі наскрізні отвори, можливо, сліди ремонту або їх використовували для підвішування посудини (Рис. 9, 13-14).

    Глиняні вироби представлені ще й фрагментами антропоморфних статуеток (Рис. 9, 18-21) та уламком пряслиця, прикрашеного на лицевій стороні крапковими вдавленнями (Рис. 9, 17).    

   На території поселення крім матеріалів пізньотрипільської культури були знайдені поодинокі артефакти інших періодів. Так, на ділянці 2 знайдено фрагмент вінчика глиняного посуду, який за характером обробки поверхні, домішками та орнаментацією близький до посуду східно-тшинецької культури епохи бронзи. Пам’ятки цієї культури датуються у межах XVII – XII ст. до н.е. (Рис. 9, 1).

   Привертає увагу знахідка арбалетоподібної фібули-застібки із підв’язним кінцем пізньоримського часу III – V ст. н.е. (Рис. 9, 23). 

   У західній частині поселення, поза межами розкопу, в оголеннях культурного шару, знайдено залізний ніж давньоруського часу ХІ – середини ХІІІ ст. (Рис. 9, 22).

  На площі розкопу також знайдено тильну частину годинника – кришку із частково пошкодженим гравійованим підписом, який засвідчує, що його було вручено за стаханівську працю т. Беляєву (Рис. 9, 24), монету номіналом у 10 копійок 1935 року (Рис. 9, 25) та інше.

                                                       О.О. Тарабукін

Новини Житомира

 

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top