Звідти й зроблено це цікаве відео проекту «Escape», ініційованого житомирянами.

  За часів Російської імперії Рівненщина була прикордонною зоною. Для зміцнення західних рубежів царський уряд побудував у XIX ст. декілька фортечних споруд, які мали зміцнити існуючу систему інженерної оборони. Проект Тараканівського (Дубенського) форту розробив генерал-ад’ютант Едуард Тотлебен - видатний інженер-фортифікатор. Укріплення також мало назву Нова Дубенська фортеця і розміщувалося в місцевості над р. Іквою.

  У 70-80-х роках XIX століття форт досить інтенсивно будували. Будівництво тривало 17 років, на зведення форту виділили 6 мільйонів рублів і в 1890 році російський імператор Олександр ІІІ та члени його родини відвідали новостворену фортецю. При подальших модернізаціях конструкцій, що тривали до 1908 року, крім каменю та цегли, використовували в будівництві новітній на той час матеріал – бетон. Герметичні двері та драбини були зроблені з чавуну.

   Тараканівський форт за формою нагадує ромб зі сторонами до 240 метрів. Зовні його оточує широкий та глибокий рів із земляними валами, які укріплені потужними стінами. У центральній частині форту зведено двоповерхову будівлю казарми. Свого часу тут був штаб коменданта форту, а також складські, господарські та житлові приміщення артилерійської роти. По периметру Тараканівської фортеці розташовувалися 105 безпечних казематів. У свідченнях за 1905 рік йдеться, що каземати призначалися як для бойових дій, так і для проживання. Форт міг вміщувати близко 800 осіб. А ще тут були склади, лазарет, операційна, дезінфекційні камери, морг, туалети і колодязі. Усі каземати були оснащені вентиляцією та обігрівалися печами.

  Зв'язок із зовнішнім світом підтримувався завдяки двом мостам: залізному висувному через головний рів і дерев’яному стаціонарному, який виходив в бік залізничної станції “Дубно”.

   На озброєнні форту було десять 6-дюймових (152-мм) гармат з дальністю стрільби в 9-13 км. Вони призначалися для боротьби з важкою ворожою артилерією; було вісімнадцять легких гармат, вісім 57-мм гармат, десять трьохлінійних кулеметів, десять півпудових мортир. Ця зброя служила для ведення ближнього бою. Всього у форті було сорок гармат та десять кулеметів.

  Під час Першої світової війни після короткої сутички російські війська залишили оборонну споруду, віддавши її австрійцям. Але у 1916 році під час Брусиловського прориву армія Російської імперії витіснила частини австрійського війська. У роки Другої світової війни Нова Дубенська фортеця не потрапила у вир військових подій, хоча поблизу Дубна і Бродів відбулася велика танкова битва. У той період у форті нацисти зберігали боєприпаси.

  Уже в мирний час були спроби розмістити на базі форту склад консервованої продукції, пізніше тут планували зберігати автотракторні запчастини. Жодне з цих починань не завершилося успіхом – сире приміщення виявилося непридатним для цього.

  Земляний вал, який оточує форт, густо заріс деревами та кущами. Двоповерхова казарма, що в центрі форту, місцями збереглася добре, місцями стан її аварійний. Дах у доброму стані, міцно вкритий бітумом. Проте в будівлі відсутні дашки і водовідведення, тала вода ранньою весною та пізно восени, потрапляючи в тріщини, вночі замерзає і розриває цегляну кладку. Арки другого поверху в аварійному стані. Внутрішні приміщення цілі, в основному чисті. Будинок казарми вимагає термінового капітального ремонту. В доволі доброму стані один наземний і два підземних поверхи зовнішнього обводу. В коридорах є три підземні колодязі, два із них засипані землею та уламками цегли.

  З першого погляду форт справляє величне враження. Безліч приміщень та коридорів, побудовані за певною логікою та дуже якісно, проходи та вікна виконані у вигляді арок. Безліч уламків цегли та дуже висока вологість у приміщеннях свідчать про руйнівний вплив атмосферних чинників.

  Зараз форт у занедбаному стані, з кожним днем руйнується, хоча він є справжнім витвором військово-інженерного мистецтва. Офіційно форт належить Міністерству оборони України.

за матеріалами проекту «Escape»

Новини Житомира