До цих робіт долучилися науковці обласного краєзнавчого музею і державного університету ім. Івана Франка та житомирський волонтер О. Мінаєв. Вперше брали участь в роботах фахівці ТОВ “Лабораторія неруйнівних методів дослідження”: геолог-геофізик Л.М. Криницький, техніки-оператори і археологи А.В. Кадун та А.В. Іващенко (Рис. 1, 6, Рис. 2, 4).

  Роботи проводилися методом археологічного нагляду і охоплювали дві зони: підвальну частину (Рис. 2, 1-І) та вздовж фундаменту будинку, де будівельники заклали траншеї (Рис. 2, 1-ІІ).

  На момент проведення робіт була доступна лише східна частина підвалу будинку загальною площею близько 220,5 кв. м., розділена перегородками на 4 кімнати. На початку фахівцями київської лабораторії були проведені геофізичні роботи (Рис. 2, 2), а згодом до робіт приступили археологи (Рис. 2, 3-5). Внаслідок ретельного огляду, зондажування і зачисток на площі підвалу було виявлено рештки трьох археологічних об’єктів (Рис. 2, 6, Рис. 3).

  Об’єкт № 1 зафіксовано у південно-східному куті кімнати ІІІ. В плані підпрямокутної форми. Збереглася лише західна частина об’єкту, а східна була зруйнована під час закладки фундаменту будинку. Розміри збереженої частини 1,93 х 0,90 – 1,23 м. У західній частині, впритул до стіни, виявлено стовпову яму діаметром – 0,26 м (Рис. 3, 1-2). Ймовірніше будівля мала каркасно-стовпову конструкцію. Його заповнення складалося із темно-сірого ґрунту із включенням вугликів. Під час розчистки знайдені фрагменти стінок глиняного посуду, одна прикрашена багатохвилястим орнаментом VIII – Х ст., а також фрагмент денця кружального посуду, залізний кований цвях, уламок скляного виробу, можливо віконниці та уламок великої кістки тварини (Рис. 3, 3).

  У південно-східній частині кімнати ІV було виявлено об’єкт № 2 (Рис. 3, 4). Зберігся північно-східний кут споруди, розмірами 1,40 х 1,10 м, інша зруйнована під час закладки фундаменту будинку. Заглиблена у материк на глибину 0,10 – 0,26 м від рівня денної поверхні. У східній частині, майже впритул до стіни, пляма невеличкої ямки овальної форми, діаметром 8 – 12 см. Долівка земляна. Заповнення темно-сірий ґрунт із включенням вугликів, в якому знайдені фрагмент стінки посуду з хвилястим орнаментом 2 пол. ХІІІ – XV ст., фрагменти кружального посуду XVI – XVIII ст., у тому числі миски, залізні цвяхи, кістка із слідами обробки та кістки крупних і дрібних домашніх тварин (Рис. 4, 1).

  За 50 см на північ від попереднього виявлено об’єкт № 3 (Рис. 3, 6). В плані округло-овальної форми, довжиною 1,38 – 1,66 м, шириною 1,62 – 1,64 м, глибиною 0,76 –  1,20 м. Котлован у перетині майже напівсферичний, долівка земляна. Східна частина зруйнована під час закладки фундаменту будинку. Заповнення темно-сірий ґрунт із включенням вугликів (Рис. 3, 5). Під час розчистки знайдені фрагмент стінки з багаторядним лінійним орнаментом, 2 пол. ХІІІ – XV ст., фрагменти кружального посуду XVI – XVIII ст., уламки глиняних тиглів із білої каолінової глини, можливо, для виготовлення скляної або гутної маси, залізні цвяхи (Рис. 4, 2), а також глиняну тютюнову люльку з рослинним орнаментом (Рис. 4, 3), та мідну російську монету “Денга”, карбовану у 1748 році (Рис. 4, 4).

  Судячи із набору знахідок припускаємо, що об’єкти №№ 1-3, могли функціонувати орієнтовно у XVII – XVIII ст.

  Після завершення робіт у підвалі, нагляд здійснювався вздовж фундаменту будинку. Загалом будівельниками на цій ділянці було прокладено 9 траншей (Рис. 2, ІІ, 1-9). Усі прямокутного плану, шириною і глибиною 1 м. При цьому, на момент проведення робіт, траншеї №№ 4-6 із сходу та півдня були засипані піщаним ґрунтом і покриті бетоном, а траншеї №№ 7 та 8-А із заходу покриті дерев’яними конструкціями і залиті бетонною сумішшю.

  Найбільш цікавими в археологічному плані виявилися траншеї № 1 та № 9 (Рис. 5, 1-4). Так, в траншеї № 1 під час зачистки, на зрізі північної стінки зафіксовано темну пляму заповнення об’єкту (Рис. 5, 3), а на ділянці в траншеї № 9-В збереглися культурні нашарування ранньосередньовічного часу (Рис. 6, 1-3).

  Несподіванкою для археологів було те, що у східній частині траншеї   № 9-В,  на глибині 0,46 – 0,51 м від рівня сучасної поверхні, зберігся шар темно-сірого гумусованого ґрунту потужністю 0,35 – 0,46 м, з тонким вугільним прошарком (Рис. 6, 2-3), який вміщав фрагменти ліпного посуду Лука-Райковецької культури VIII – ІХ ст. н.е. Серед них виділяються верхні частини горщиків прикрашені по краю вінець пальцевими вдавленнями, стінки, у тому числі з багаторядним лінійним орнаментом і денце (Рис. 6, 4). Слід відзначити, що знахідки цієї культури на теренах і околицях Замкової гори досі були поодинокими і більшість з них на жаль була втрачена. Сьогодні ми маємо яскраво виразний набір кераміки і, більш того культурні нашарування, які дають надію, що у скорому часі, у разі продовження археологічних досліджень, будуть виявлені й різноманітні об’єкти того часу, відкриються нові, досі невідомі сторінки з ранньої історії  стародавнього Житомира.

  Під час археологічного нагляду на земельній ділянці загалом було зібрано 252 предмети. В їх числі фрагмент стінки ліпного посуду пізньотрипільської культури доби енеоліту-бронзи IV – III тис. до н.е. (Рис. 7, 1), фрагменти грубого товстостінного ліпного посуду Лука-Райковецької культури VIII – ІХ ст. н.е. (Рис. 7, 2), фрагменти стінок з багаторядним лінійним і хвилястим орнаментом ХІІ – ХІІІ ст. (Рис. 7, 3), фрагменти вінець, стінок, у тому числі прикрашені лінійним і хвилястим орнаментом та денець кружального посуду 2 половини ХІІІ – XV ст. (Рис. 7, 4), численні фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різних видів посуду XVI – XІХ ст. (Рис. 7, 5-13), в числі яких виділяються горщики (Рис. 7, 5), миски і тарілки, прикрашені лінійним, хвилястим орнаментами та опискою (Рис. 7, 6), глеки (Рис. 7, 7), макітри (Рис. 7, 8) та покришки (Рис. 7, 9).  Знайдені також уламки білоглиняних тиглів (Рис. 7, 14), тютюнову люльку з рослинним орнаментом (Рис. 7, 15), залізні цвяхи, леза ножів і підковку (Рис. 7, 16), бронзову накладну рамку (Рис. 7, 17), монети російського карбування та СРСР 1748, 1869 та 1941 рр. (Рис. 7, 18), збройовий кремінь XVI – XVIII ст. (Рис. 5, 5, Рис. 7, 19), уламок кам’яного точила (Рис. 7, 20), фрагменти порцелянового та скляного посуду (Рис. 7, 21-22), частину згорілого дерева (Рис. 7, 23), кістки крупних і дрібних тварин (Рис. 7, 24).        

  Таким чином, проведені роботи з археологічного нагляду в межах і по периметру будинку на земельній ділянці по вул. Кафедральній, 3 в м. Житомирі, виявлені в процесі об’єкти і знахідки, засвідчують не лише про надзвичайно цікаву і невідому сторінку з історії цієї частини міста, але й перспективність та необхідність проведення у подальшому більш поглиблених наукових досліджень. Не менш цікавим на території ділянки є будинок, який пов’язують з пам’яткою архітектури XVIII ст. – міським магістратом. Чи відповідає це дійсності? Питання, відповідь на яку спробуємо дати в наступній публікації.

Старший науковий співробітник відділу досліджень музею   О.О. Тарабукін