В ньому було дворів 158, де жило 1293 душі православних, римо-католиків −20 душ, лютеранів — 18 душ, євреїв — 10 душ. Про це йдеться в дописі користувача Ihor Dovbysh, у фейсбук-спільноті "Старовинні маєтки Житомирщини:історія,архітектура,сучасний стан". 

  Станом на 14 червня 1830 року маєток, землі і кріпосні селяни в Новополі належали дворянам, рідним братам Мартину Людвіковичу і Ксаверію Людвіковичу Куровським. Куровському Мартину належало 106 душ чоловічої статі, а брату — штабс-капітану Ксаверію Куровському — 81 душа. Землі, що в селі і навколо села Новопіль вони купили у поміщика Йосипа Каласантія Бачинського а (ЖДА, фонд 17, запис № 369). Після переходу цих земель і майна до нащадків Куровських вони опинилися обтяжені боргами і знаходилися у заставі Волинського Селянського Банку. 

  У 30-40-х роках XIX на околиці села поміщики-землевласники Куровські збудували рідкої краси панський маєток з білими колонами, в стилі пізнього класицизму. Панський маєток, як його звикли називати новопільці, без сумніву, був визначною архітектурною пам’яткою першої половини дев’ятнадцятого століття. Верхівки великих, округлих у верхній частині вікон, білі колони парадного ґанку, візерунки стін та фронтонів, узорчато викладені якісною червоною цеглою, на тлі зеленого саду дуже приваблювали до себе мешканців і гостей села Новопіль. Факт будівництва цього маєтку Куровським підтверджується ще й тим, що землевласник Ксаверій Куровській не розпочав би у Новополі будівництво церкви, не маючи тут власного помешкання. 13 вересня 1837 року він звертається з прошенієм до царя, а 15 вересня 1837 року — до Волинської палати цивільного суду щодо свідоцтва про благонадійність, вказуючи місце проживання село Новопіль.

  Дерев’яна церква в селі Новопіль побудована в 1860 році, на кошти місцевого землевласника Ксаверія Людвиговича Куровського в ім'я Святого Архистратига Михайла. Ось що сказано в архівному записі: «Церковь Архістратига Михаїла Волинської губернії Житомирського повіту с. Новопіль за 1906 рік. Побудовано в 1860 році старанієм Ксаверія Людвиковича Куровського. При ній колокольня на камінному фундаменті. Покрита листовим залізом. Землі при ній 7 десятин 969 саженів приусадібної. Пахотної 48 десятин 831 саженів, сінокосної — 5 десятин, у т. ч. неудобій 3 десятини. Зверх того в 1865 році місцевим паном Ксаверієм Куровським подарована садибної землі для церкви 1 десятина. Всієї землі, належної Новопільській церкві — 60 десятин 1800 саженів. Псаломщику куплено 1 десятину 2009 саженів присадибної і пахотної 13 десятин 804 сажен. Решта землі у користуванні Священника. Штатний псаломщик Григорій Трифонович Лисицький.Новопільський приход з 1830 по 1860 рік був прописаний до Вільської Миколаївської церкви...».

  Станом до 1889 року землі навколо села Новопіль належали спадкоємцям двоpянина Цеслава Авpелія Ксавеpійовича Куровського: Владиславу Івановичу, Аpтуpу-Яну Людвиковичу, Яну-Юзефу Людвиковичу, Антону Фердинандовичу, Владиславу-Івану-Павлу Антоновичу, Маpії Едуаpдовні і Викентію Василю Антоновичу Куровським.

  З 13 травня 1889 року Марія Юліївна Дворжицькаа, удова царського полковника, почала викуповувати землі і інше рухоме і нерухоме майно землевласників Куровських. До 20 жовтня 1894 року по восьми купчим крепостям вона викупила майже всю їхню землю і майно, за винятком землі і господарства, що знаходилося у селі Ксаверівка. Його викупила міщанка Анастасія Михайлівна Петрановська. Наприкінці ХІХ століття панський маєток Куровських в Новополі, разом із садом і землями, що навколо маєтку, купила Марія Юліївна Дворжицька. І належав він їй до 1919 року, поки комуністи не відібрали.

  У реквізованій садибі розмістили початкову школу. Під час війни, у 1941-1943 р.р., в садибі розміщувався місцевий відділок поліції,потім знову школа. У 1950-х р.р.садиба Куровських була розібрана, у зв'язку з переміщенням школи у  нову будівлю.

Новини Житомира