Житомирський обласний краєзнавчий музей пропонує зазирнути за лаштунки колекцій: Лампа Б.Тена
Щоб вам не було дуже сумно на карантині, пропонуємо зазирнути за лаштунки наших колекцій, показати ті предмети, які не увійшли до основної експозиції, але, тим не менше, є цікавими і заслуговують на те, щоби ми вам про них розповіли і показали.
Лампа Б.Тена
Сьогодні вашій увазі представлено один предмет з колекції, що зберігається у фондах #краєзнавчого, а саме - лампа Бориса Тена (Миколи Хомичевського), що залишилося у спадок від Софії Аполлонівни Косової.
Що саме являє собою ця лампа?
Лампу передано до фондів #краєзнавчого у 1983 р. братом Б. Тена Д.В. Хомичевським.
Виготовлена наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Лампа настільна, електрична, складається з металевої основи, близької до овальної форми (прямокутної, зі округленими кінцями), ніжки, абажура, в середині якого попарно розташовані 4 лампочки. Абажур - трапецієвидної форми, виготовлений з металу та матового скла. На склі – графічні зображення людей.
Конструкція лампи дещо змінена колишніми власниками: у верхній частині абажура, над лампами, закріплено металеву сітку, яка перекриває отвір.
Металеві частини лампи розписані квітковим орнаментом по білому тлі масляними фарбами. З високою долею ймовірності можемо припустити, що розпис по лампі було зроблено саме С.А. Косовою, яка займалася декоративно-ужитковим мистецтвом, мала неабиякий хист до виготовлення різних поробок (з каменю, мушлі, сухих гілок) та малювання (її роботи зберігаються у #краєзнавчому, та Житомирському обласному літературному музеї).
Електричний шнур та вилку замінено на вироби к. ХХ ст.
В абажурі – 4 вертикальні вставки. Саме вони є найпривабливішими та цікавими. Вставки прямокутної форми з матового скла, з рельєфним зображенням поодиноких постатей у класичному вирішенні – мадонна, юнак-мисливець з рушницею та ін. Техніка, в який виготовлено зображення, наразі не використовується, тому можемо лише припустити, що це так звана техніка «трансліт». Для створення подібних зображень використовувалось литво. У форми заливалося скло, яке в місцях створення зображень було більш тонким, ніж тло. Під час підсвічування лампою на тонких шарах скла з’являвся малюнок. Така лампа є досить унікальною і рідко зустрічається.
Жанна Задерій
старший науковий співробітник
Житомирського обласного краєзнавчого музею
Последнее изменение Четверг, 16/04/2020