АВТО RIA

Мальована Житомирщина, якої вже нема

Мальована Житомирщина, якої вже нема

У Житомирському обласному краєзнавчому музеї уперше за 131 рік експонуються архітектурні пейзажі Карла Сестера де Лаутерекена.

   Про художника Карла Сестера де Лаутерекена та його творчість відомо мало — подробиць не розкаже навіть Google. Натомість музейники сподіваються, що виставка дозволить дізнатися про нього більше.  В експозиції представлений 41 малюнок із зображеннями міст Житомирщини та сусіднього з обласним центром села Станишівки. Деякі будівлі та вулиці вже втрачені, а тому їх замальовки мають неабияку краєзнавчу та історичну цінність.

  Про музейну колекцію малюнків дізнавалася кореспондент Укрінформу.

  РЕСТАВРАЦІЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛЮНКІВ ТРИВАЛИ 17 РОКІВ

  Виставка «Карл Сестер де Лаутерекен. Житомирщина. 1889 рік. Дослідження. Реставрація» діятиме в Житомирському обласному краєзнавчому музеї до 31 січня 2021 року.

  «У нас збіглося три дати, тому виставка приурочена до 155-річчя заснування музею, 100-річчя створення в музеї художнього відділу і 130-річчя подорожі художника Київською і Волинською губерніями, результатом якої стали замальовки міських краєвидів», - розповідає мистецтвознавець, старший науковий співробітник художнього відділу Житомирського обласного краєзнавчого музею Вікторія Винокурова.

  В експозиції представлено 41 архітектурний пейзаж, на 20 з яких зображений Житомир, на 17 – Бердичів, на трьох – Коростишів і на одному – сусіднє з Житомиром село Станишівка. Малюнки надійшли в заклад у 1958 році з Державного музею українського образотворчого мистецтва (тепер – Національний художній музей України). Столичний музей у 1916 році придбав їх у сина художника Вікентія Карловича, за словами якого, батько був київським архітектором.

  Вікторія Винокурова наголошує, що ця виставка є спільним проєктом Житомирського обласного краєзнавчого музею та Національного науково-дослідного реставраційного центру, де безкоштовно відреставрували роботи де Лаутерекена. У 2003 році реставратори взялися за зображення Житомира, а в 2006 році – за решту.

  «Загальна реставрація і дослідження цих малюнків тривали 17 років. Завдяки фахівцям-реставраторам ми маємо змогу вперше за 131 рік представити ці архітектурні краєвиди. Сподіваємося, що цей показ допоможе, завдяки фахівцям та зацікавленим відвідувачам, висвітлити і постать самого художника, про якого ми знаємо небагато. Можливо, його роботи є і в приватних колекціях, бо малюнків із подорожей Житомирщиною могло бути більше», - додала музейниця.

  ПОВЕРНЕННЯ У XIX СТОЛІТТЯ

  Розпитую Вікторію Олегівну про художника. Відомо, що він народився у 1831 році. Разом із сім’єю проживав на Липках у Києві, працював у Москві, де у 1868 році обвінчався у католицькому костелі, та Санкт-Петербурзі, пропонуючи там свої послуги зі встановлення рекламних стовпів. У 1870-х де Лаутерекен переїздить із сім’єю (мав трьох доньок і трьох синів) до Києва. Тут працював інженером та начальником технічного відділення Києво-Балтської залізниці. У 1880-х роках деякий час перебував у Криму і брав участь у конкурсі на прокладання трамвайної лінії в Євпаторії. Помер, швидше за все, у 1900 році.

  Цикл малюнків Житомирщини автор створив упродовж травня-вересня 1889 року.

  «Малюнки художника – це цінний історичний, краєзнавчий, іконографічний матеріал для науково-дослідних пошуків у галузі історії архітектури. Вони відтворюють картину буття українських міст і містечок другої половини ХІХ століття. Головним завданням таких краєвидів загалом було створення своєрідного документу – реалістичного зображення міського середовища, портрету конкретного архітектурного об’єкта. Глядачам буде цікаво побачити і зануритися в атмосферу, наприклад, Житомира, Бердичева тих часів», - наголошує Винокурова.

  Карл Сестер де Лаутерекен працював у жанрі документально-архітектурного пейзажу, ведути (картина, малюнок із зображенням міського пейзажу – авт.). Краєвиди Житомира мають реалістичний характер, створені на папері кольоровою тушшю, яку художник наносив тонким пензлем чи пером. Інша частина пейзажів написана графітним і кольоровими олівцями із використанням кольорової туші та акварелі.

  Достеменно невідомо, з якою метою художник малював архітектурні краєвиди. Музейниця припускає, що він міг робити своєрідний звіт про свої мандрівки чи готував до друку альбом із видами історичних місцевостей.

  За її словами, малюнки Карла Сестера де Лаутерекена демонструють пам’ятки, що не зберегли свій первинний вигляд або зникли назавжди. На них можна побачити небагато існуючих досі об’єктів.

  ВТРАЧЕНІ СИНАГОГИ БЕРДИЧЕВА

  Вікторія Винокурова розповідає, що художник малював чимало культових споруд і вулиць.

Кафедральний костел Святої Софії
Кафедральний костел Святої Софії

  У Житомирі де Лаутерекен, зокрема, зобразив кафедральний костел Святої Софії - найдавнішу пам’ятку архітектури міста, яка і донині перебуває у доброму стані, - та збережений Спасо-Преображенський кафедральний собор. На іншому його малюнку - монастир Сестер Милосердя Святого Вікентія, від якого залишилися тільки перший поверх та підвальне приміщення; зараз там розташований військовий шпиталь. На площі Семінарійській (нині - майдан Соборний) автор замалював каплицю святої Євдокії, яка вже втрачена.

Спасо-Преображенський кафедральний собор
Спасо-Преображенський кафедральний собор

  «У Бердичеві була Старомісна синагога - зараз уже нема, але її зображення можна побачити на виставці. Вона розташовувалася у бердичівський Слобідці – старому місті, населеному переважно незаможним єврейським людом. Синагогу побудували із цегли на місці дерев’яної, яка згоріла, її стіни та купол були декоровані розписом. Є на малюнку і хоральна синагога в Бердичеві, приміщення якої зараз займає швейна фабрика. Вона цікава тим, що була першою синагогою в Російській імперії, де діяли орган і хор. Її відвідували переважно заможні євреї. Художник намалював і тамтешній Успенський собор, який був архітектурною перлиною міста, але його підірвали», - зазначила мистецтвознавиця.

  Про Коростишів розповідає малюнок дерев’яної синагоги, зведеної у так званому карпатському стилі, нині також втраченої.

  А от побудована у 1861 році дерев’яна церква Святого Миколая у Станишівці збереглася до нашого часу.

  Завершуючи розповідь, Вікторія Винокурова наголошує, що найцікавішими серед експонованих малюнків є невідомі за фотографіями нетипові зображення краєвидів, вуличок, втрачених архітектурних пам’яток та нові ракурси знаних на той час туристичних об’єктів.

  Ірина Чириця, Житомир

  Фото надані Вікторією Винокуровою

Новини Житомира

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework