Художник Юрій Камишний з Житомира облаштував у своїй садибі музей старожитностей

Художник Юрій Камишний з Житомира облаштував у своїй садибі музей старожитностей

  Народний художник України Юрій Камишний облаштував у своїй садибі в селі Городське Коростишівського району музей українських старожитностей і предметів побуту, привезених із різних країн. Серед експонатів – старий український серп, дзвіночок з Індії, скульптура з острова Пасхи, непальське веретено для шаманів. Про це повідомляє suspilne.media.

   Суспільному Юрій Камишний розповів, що йому близьке українське село, тому він вирішив створити музей старожитностей українського народу.

  “Я люблю малювати село, тож здебільшого збираю старовинні речі, притаманні етнографії саме українського села. Ще колекціоную речі сільського побуту з Непалу, Південної Америки, Шрі-Ланки і порівнюю їхнє призначення та історію існування з українським побутом”, – каже художник.

  Свій музей Юрій Камишний називає музеєм живих речей, котрі мають власну душу, історію та біографію. У музеї можна побачити дзвіночок з Індії, скульптуру з острова Пасхи, непальське веретено для шаманів.

  “Є індійські ножі, які я купив у мусульманському поселенні – в джунглях на березі річки Ганг, – говорить Юрій Камишний. – Для лівої і правої руки. Мачете може використовуватися як у мирних цілях, так і в бойових мистецтвах. Цим мачете десь триста років. З Камбоджі я привіз прямий ніж – такими ножами кхмери розчищали джунглі, щоб побудувати свій Ангкор-Ват. Є ще непальський ніж в захисті, яким можна зрізати кокоси чи банани”.

  В колекції художника є індійський та український серпи, котрі ідентичні за лезами і відрізняються лише ручками. В українського серпа вона пряма, а в індійського – із запобіжником, щоб не дряпати собі пальці. Є в Юрія Камишного і взуття, привезене з різних країн – українські личаки, російські лапті та індійські падуки. Падуками до сьогодні користуються індійські садху – монахи, які ходять у цьому взутті по вулицях і моляться. З долини Курі в Індії художник привіз сільські мешти для дорослої дівчини – дівчина одягала їх на стопу, а пальці і п’ятка звисали. Так їй було легше дертися по скелях.

  Юрій Камишний каже, що хоч уже і має багато старовинних речей, але мріє зібрати їх ще більше і зберегти для нащадків, аби у майбутньому люди могли дізнатися про те, як жили їхні предки.

Новини Житомира

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework