Після удару струмом у 10 тисяч вольт увесь обгорів: житомирський тренер із танців зумів вижити і нині надихає своїм прикладом

Після удару струмом у 10 тисяч вольт увесь обгорів: житомирський тренер із танців зумів вижити і нині надихає своїм прикладом

  Вижити після удару струмом у 10 тисяч вольт, це як після удару блискавки - диво. В 14 років він зайшов у трансформаторну будку і там від струму загорівся. Шансів ні вижити, ні ходити лікарі не давали. Ігор Огійчук усе життя соромився понівеченого вуха, пальців рук і ховав груди та плечі у шрамах.

  Він нікому не розповідав про цей випадок, який докорінно змінив його життя. Нині успішний тренер з танців та чемпіон розкрив свою таємницю лише ТСН.

  "Лікарі, коли зрозуміли, що я вижив, казали, аби він просто ходив, як рослина жив, ходив", - каже Ігор.

  Обвуглені пальці правої руки, згоріле ліве вухо, весь чорний і палав - так закінчилася гра в хованки в трансформаторній будці в Ігоря 18 років тому в Житомирі.

  "Я горів і мене треба було гасити. Я весь чорний як кабан, коли палять - він чорний, то і в мене так від шиї", - згадує чоловік.

  Це був вечір, день народження Ігоря, 14 років, 14 червня 2003 року.

  "Коли я зайшов в цю шафу, заліз, доторкнувся вухом – в такому випадку 10 тисяч вольт. Мене відштовхнуло і я там пів району вирубив – феєрверки собі на день народження зробив".

  Обгорілого, але живого очевидці засипали піском і не могли зупинити.

  "Гасив-гасив, але в мене був шоковий стан і я почав бігати, мене не могли зловити".

  Далі два місяці в реанімації. Шансів вижити в перший місяць ніхто не давав – 65% опіків тіла, 20 пересадок шкіри.

  "Через півтора місяці почали бачити, що я виживаю. Казали мамі, що окей. Навіть видно, що перші місяці клали шкіру так, аби як".

  Вижити після удару струмом в 10 тисяч вольт, це як після удару блискавки - диво. В 14 років він зайшов у трансформаторну будку і там від струму загорівся. Шансів ні вижити ні ходити лікарі не давали. Ігор все життя соромився понівеченого вуха, пальців рук і ховав груди та плечі у шрамах. Нині успішний тренер з танців та чемпіон розкрив свою таємницю лише ТСН. Що допомогло йому практично постати з попелу – дивіться.    

  Сам Ігор чітко пам’ятає - про смерть не думав, вийшов із лікарні й через три дні вже пішов на тренування з танців, якими займався з восьми років.

  "В 14 років не було глобальних думок, мені треба навчитись ходити, можу ложку потримати. Коли я перший раз пройшовся 10 кроків, то в лікарні мені всі плескали. В той час не стояло питання, що я не повернусь".

  Залишитись в танцях, стати чемпіоном, тренером, засновником танцювальної школи – після надважкої травми, після якої виживають один на кілька тисяч.

  Десятки операцій позаду, в шрамах груди, руки, понівечене вухо й пальці руки. Усе життя після того Ігор страждає від зніяковіння й уваги до своєї зовнішності. Чоловік досі переборює наслідки психотравм, про які знає лише дружина.

  "За межами зали дискомфорт, він не носив одягу на короткий рукав. Витягнути в компанію чи влітку на пляж було нереально".

  Дружина і партнерка з танців стала і головним реабілітологом.

  "Я йому подарувала три футболки і сказала, що зі мною будемо ходити на пляж".

  Нині Ігорю 32. Він одружений, підростає дворічний син.

  Ігор зустрічає у закритому гольфі, і лише на прохання ТСН одягає короткий рукав.

  "Не хотілося би, щоб люди бачили. Раніше довге волосся носив, щоб вуха не було видно".

  А тепер вирішив, що його історія зможе надихнути інших - переборювати труднощі і не кидати улюбленої справи. Учні зізнаються, що приклад учителя - справжнє натхнення і мотивація далі займатися улюбленою справою, танцями. 

Новини Житомира

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework