25 квітня о 21:35 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що на околиці міста Бердичева на території деревообробного підприємства виникло загоряння відходів деревини.

  Бердичів на 40 днів залишився без свинини. Осередок хвороби виявили у підсобному господарстві 70-ї виправної колонії, там померло десятеро свиней, ще з півсотні змушені були забити.

  В октябре 1898 года в Бердичеве появился водопровод, построенный акционерным обществом "Общество Бердичевского Водоснабжения"

  По территории города проложили 18 верст магистрали, установили 50 пожарных кранов и 50 задвижек, 7 водоразборных будок.

  В это же время в центре города на Соборной площади строится водонапорная башня, ставшая своеобразным символом города. Бердичевский водопровод по оборудованию, экономичности и качеству воды считался в то время лучшим в регионе.

  В 1973 году башня была снесена так, как город обеспечивался водой централизованно с вновь построенной насосной станции и надобность в башне отпала.

   Бердичів був найбільш єврейським містом в Російській імперії. Не Умань, не Одеса, не яка-небудь там Жмеринка. Саме він – легендарний та неповторний. Зараз це важко уявити, бо «Волинський Єрусалим» був суттєво понищений під час Другої Світової війни, та особливо – перебудовами радянського часу. 

   Інфікованими вірусом виявилися тварини у підсобному господарстві Бердичівської виправної колонії № 70.

  16 квітня у Бердичівському міськрайонному суді розглянули клопотання слідчого місцевого відділення поліції стосовно продовження дії запобіжного заходу Святославу Козаку, котрий підозрюється у вбивстві власної дружини.

  Після того, як міська влада Бердичева в особі мера Василя Мазура визнала ТОВ «КЕС» головним винуватцем екологічної кризи у Бердичеві та околицях, а потім люб’язно дозволила приватній структурі, що заробляє гроші на очистці стічних вод, вирішити свої фінансові проблеми за рахунок пересічних містян, підвищивши вартість тарифу на воду, здавалося, наступить рай та благодать.