НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Параноя журналіста, або Що робити, коли тебе приймають за повію

Робота журналіста надзвичайно важка та невдячна: працюєш без вихідних й цілодобово, спиш мало, роботи багато, практично за копійки борешся за справедливість.

n 2209155902Недаремно кажуть, журналіст – стародавня професія, з’явилася після таксистів та проституток.

Але для когось таке життя – мрія. Першим дізнаєшся новини, завжди у центрі історичних подій, допомагаєш людям та чистиш карму. Є можливість подорожувати світом та бути свідком розвитку суспільства.

Частенько такі мандрівки, замість обіцяного захоплення, викликають лише розчарування та злість. Приклад із життя: редакція відправила у мега-подорож, дала завдання провести ґрунтовне журналістське розслідування. І ось ти посеред поля, невідомо де, збираєш дорогоцінну інформацію. Як у казковому сні…

А що отримуєш від суспільства у відповідь? Повірте, особливої слави немає. У кращому випадку автор матеріалу залишиться непомітний. Але так легко не збудишся біди.

Кажуть у демократичному суспільстві існує поняття гендерної рівності. Брехня. Коли жінка хоче потрапити на прийом до чиновників, її не сприйматимуть серйозно. Коли жінка, не дай Боже, ерудована, їй ніхто не повірить: всі вважатимуть обов’язком  довести протилежне й спустити її з небес на землю.  Коли жінка посеред поля при дорозі – проститутка без варіантів.

Ось так і у мене. Варто було спробувати зупинити попутку на трасі Київ-Чоп, як за 10 хвилин зупинилося два автомобілі із запитаннями «скільки коштують послуги?» та «шо по чем?».

В таких випадках краще абстрагуватися й уявляти себе десь на узбережжі океану. Надумаєте стати журналістом, будьте готові до жорстокості сучасного світу.

Сповідь Оксани Безсмертної

Прочитано 1603 раз

Последнее изменение Вторник, 22/09/2015

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Loading...

Go to top