- Ти нещодавно приєднався до "Полісся", до цього виступав у клубі першої ліги - якою була мотивація вдягнути "жовто-зелені" кольори?

  - Безпосередня зацікавленість тренера - мені зателефонував Олександр Призетко, який і запропонував увійти до команди. Це головна мотивація. З іншого боку я перебував у пошуку роботи, із "Рухом" ми розійшлися, тому підшуковував собі клуб. У "Полісся" зараз дуже серйозні амбіції, задачі. Цей значний чинник вплинув на мій вибір. Хороший тренерський склад, підбір футболістів, високі задачі. До речі, підтримка влади теж є доволі суттєвим чинником.

  - До цього часу що ти чув про Житомир, Житомирщину, чи доводилося бувати на теренах краю?

  - Відверто кажучи, останній раз був у Житомирі, коли мені було, певно, 17 років. Тоді був друголіговий матч, я грав за "Карпати-3". На жаль, поки мав мало інформації про місто, честь якого захищатиму на полі, але думаю найближчим часом ситуація швидко виправиться.

  - Чи вже встиг роздивитися місто?

  - У цю пору року усі міста в Україні виглядають не надто привабливо. У нас із дружиною й дітьми ще буде час оцінити красу міста.

  - Які футболісти - українські та світові - є для тебе прикладом для наслідування?

  - Я ніколи собі кумирів не вигадував. Однак, для себе вважаю, що можна рівнятися на Зідана. Це такий ідеал футболіста, і як людини, і як лідера, який міг вести за собою команду, міг досягати результату. Щодо українських, то колись мав можливість побувати на зборах разом із Володимиром Єзерським. Тоді він був іще гравцем луганської "Зарі", яку тренував Чанцев, а його помічником Юрій Вернидуб. Мене вразив підхід Єзерського до всього - він, як людина у завершенні ка'єри, натоміть був голодний до футболу, ніби він тільки-но прийшов починати. У нього до всього було професійне ставлення - починаючи від харчування, до побуту й тренувального процесу. Він мені запам'ятався своєю поведінкою, своїм ставленням до футболу, своїм підходом до нього.

Джерело: polissyafc.com