Значить, там не бояться вкладати гроші в таку неприбуткову галузь як розвиток спорту — в той час, коли в інших громадах бракує фінансів на більш нагальні потреби. Зацікавлені «спортивною» Баранівкою, ми вирушили туди, - пише zhytomyrschyna.zt.ua. 

  Тут навіть мер — спортсмен

  «Ми дійсно є спортивною громадою — і перше місце, вважаю, вибороли цілком справедливо, — такими словами зустрів нас Анатолій Душко, Баранівський міський голова. — Та що там казати — я й сам є затятим спортсменом! Входжу до складу нашої ветеранської збірної з футболу «Кому за 40». А загалом за цей рік наша громада має багато здобутків у різних видах спорту. Та й спортивних споруд побільшало: відкрили в новому навчальному році спортивний майданчик зі штучним покриттям біля Баранівської гімназії».

  Спортивна інфраструктура — це дійсно той «коник», яким Баранівська громада може пишатися. Більшість об’єктів спорту та фізкультури, які нині є в містечку, дісталися йому в спадок від знаменитого Баранівського фарфорового заводу. Це, передовсім, стадіон — не гірший, аніж у великих містах. Тут постійно проводяться змагання різних рівнів: місцеві, районні, обласні. Поруч зі стадіоном є ще один предмет гордості громади — критий «Фізкультурно-оздоровчий комплекс» (ФОК). Це також згадка про потужний фарфоровий завод, який звів колись цю спортивну споруду для своїх працівників. «Дуже добре, що ми зберегли цей об’єкт, коли його передали на баланс міста, — говорить директор ФОКу Олександр Драган. — Адже тут не лише проводяться різноманітні змагання, а ще й займаються у секції Дитячо-юнацької спортивної школи. Наскільки мені відомо, подібних споруд в області колись було не більше п’яти. З них сьогодні повноцінно функціонує лише одна — наша. Взимку опалюємо її газом та дровами. Тож заняття тут тривають постійно. А щодо змагань, то деякі з них носять імена видатних земляків, діяльність яких пов’язана з ФОКом. Це колишній багаторічний директор фарфорового заводу Василь Хоменко, а також тренери Володимир Сус (настільний теніс) та Володимир Постовий (футбол). Пам’ять про цих людей живе у спортивних турнірах, які носять їх імена».

  У регбі — на візку

  Дитячо-юнацька спортшкола, основна матеріальна база якої знаходиться у «Фізкультурно-оздоровчому комплексі» — це справжня «кузня кадрів» для розвитку спорту в Баранівській ОТГ. «В різних секціях ДЮСШ займаються 325 дітей, а навчають їх 14 тренерів, — розповіла нам Надія Ошатюк, начальник відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Баранівської ОТГ. — П’ятеро тренерів працюють на постійній основі, а решта — сумісники, вчителі фізкультури зі шкіл».

  Про здобутки вихованців дитячо-юнацької спортивної школи Надія Богданівна може говорити довго, бо здобутків цих дійсно багато. Торік юні спортсмени взяли участь майже у тридцяти змаганнях різного рівня (місцевих, обласних, всеукраїнських): з легкої та важкої атлетик, міні-футболу, легкоатлетичного двоборства, футзалу, волейболу… Результат — 24 призових місця!

  Основні види спорту, які розвивають у громаді — це футбол, волейбол, легка і важка атлетика. Тут є дві дорослі футбольні команди, чотири — дитячі, та ще три — волейбольні.
«Маємо й команду «Спарта» — з регбі на інвалідних візках, — розповідає Надія Ошатюк. — Існує вона з 2012 року. Сьогодні до команди входять четверо спортсменів. Кожен із них має власну складну історію того, чому вони опинилися в інвалідних візках. Але ці люди не впали духом, а згуртувалися в команду гравців у регбі. Ми придбали їм візки, надали приміщення ФОКу для тренувань. І як результат — 2017 року наша «Спарта» зайняла друге місце на всеукраїнських змаганнях, а торік — перше місце!».

  Чемпіонка з Глибочка

  «А хочете поспілкуватися з чемпіонкою України з важкої атлетики? — раптом запитує Надія Богданівна. — Живе вона у селі Глибочку нашої ОТГ. Чемпіонкою стала торік у жовтні». Звісно, хочемо. Тож рушаємо у Глибочок. А точніше, у сусіднє селище Першотравенськ. У тамтешній школі навчається жителька Глибочка, 14-річна Вікторія Броннікова. Дівчина зовсім нещодавно відкрила в собі інтерес до важкої атлетики. Стала займатися в секції при ДЮСШ у своїй Першотравенській школі. І вже має великий спортивний здобуток.

  Приїхавши до школи, ми потрапили якраз на час перерви, тож отримали можливість поспілкуватися з чемпіонкою-штангісткою. Дівчина трохи ніяковіє — ще не звикла до своєї спортивної слави. Адже нині вона — єдина у своєму навчальному закладі чемпіонка України.

  «За штангу я вперше взялася два роки тому, — розповідає школярка. — У нас проводилися шкільні змагання, і тренер Василь Андрійович Мельник запропонував мені спробувати свої сили. Я спробувала — і без жодної підготовки одразу зайняла друге місце! Тренер умовив  мене відвідувати  його секцію, хоча я спершу не дуже хотіла». З перших тижнів занять Вікторія стала показувати дуже добрі результати в обох видах вправ зі штангою — ривка та поштовху. Відтак дуже скоро «дозріла» до участі у солідних змаганнях. Хоча до свого першого «золота» вона йшла поступово

  Спершу дівчина виборола ІХ місце на всеукраїнських змаганнях серед юніорів у Береговому на Закарпатті в березні 2018 року. Потім завоювала «срібло» на чемпіонаті України серед юнаків та дівчат у Славутичі на Київщині, а згодом здобула VI та VIII місця на всеукраїнських змаганнях у Чорноморську й Коломиї. І зрештою — жовтневий чемпіонат України у Миколаєві, де юній штангістці таки всміхнулася удача. «У мене там було троє конкуренток-ровесниць, — розповідає Вікторія. — Але я всіх перемогла. Підняла 55 кілограмів у ривку, і 67 — у поштовху. Отримала золоту медаль та звання чемпіонки України».

  Ставши знаменитістю у своєму маленькому селі, Вікторія Броннікова згодом буде відзначена й на обласному рівні — її кандидатуру подали на отримання щомісячної стипендії від голови облдержадміністрації в сумі 1000 гривень.

  За перемогу в конкурсі — 200 тисяч

  Окрім спортивних змагань, у Баранівській громаді минулого року провели ще й 34 фізкультурно-оздоровчі заходи, а також 12 просвітницьких заходів щодо здорового способу життя. «Поповнюємо й матеріальну базу, — каже Надія Ошатюк. — Закупили електронне табло на стадіон, а невдовзі таке ж табло з’явиться у «Фізкультурно-оздоровчому комплексі».

  Грошей на спорт і фізкультуру в ОТГ не шкодують: лише у 2018 році на ці потреби з бюджету громади виділено 3 мільйони 639 тисяч гривень. Ще 27 тисяч надали благодійники та спонсори. Зрозуміло, що ці, вкладені у спорт, гроші не можуть принести швидких дивідендів або прибутку. Але їх цінність — в іншому. Адже інвестуються вони, передовсім, у здоровий спосіб життя мешканців громади, у їх спортивний розвиток та дозвілля. І тепер до цих фінансів додається ще 200 тисяч гривень — саме стільки у 2019 році отримає з обласного бюджету Баранівська ОТГ як краща спортивна громада області. Цю своєрідну премію буде використано на подальший розвиток спорту і фізичної культури. А значить, можна очікувати на нові перемоги місцевих спортсменів. Як-не-як, а реноме «спортивної столиці» області тепер треба підтримувати!

Сергій Бовкун