Кілька років ому у одного із мешканців Вінниці раптово з’явилися 23 циліндричні контейнери-радіоізотопні димосповіщувачі типу „ КИ-1", до складу яких входив і плутоній, і америцій. Слідчим чоловік розповідав, що контейнери багато років тому йому залишив на зберігання один випадковий знайомий, але так і не забрав їх. Ні спростувати, ні підтвердити цю версію слідство не змогло. Але справа не в цьому.
Зберігав поклажу вінниччанин у власному гаражі, божиться, що не знав — що насправді знаходиться у пакетах. Та пройшов час, передані на зберігання речі стали заважати, тож вирішив їх продати. Покупця знайшов аж у Закарпатті. Правда, той, нібито, був посередником — плутоній збирались переправити у Латвію  Домовилися за суму 35 тисяч гривень. А угоду вирішили провернути на нейтральній території. Для цього обрали село Хажин, що під Бердичевом, за майже вісімдесят кілометрів від Вінниці.
Зважаючи на очікувану вигоду, продавець найняв таксі і на ньому вирушив у Хажин. Там, на заправці, і зустрівся із покупцем. Все йшло добре: сторони обмінялися товаром і грошима, вже збиралися роз’їжджатися по домівках. І раптом, як сніг на голову, з’явилися працівники Служби безпеки України. Згодом виявилося, що СБУшники довго вели обидві сторони і розробили спеціальну операція, аби затримати “на гарячому” і продавця, і покупця плутонію. У тому числі, довелося , як кажуть, “проникати у банду”...
Слідство, а потім і суд, були тривалими. Чоловіків спочатку заарештували, потім випустили з-під варти під заставу у 80 тисяч гривень кожен. Зрештою, розставивши більшість крапок над “і”, суддя бердичівського міськрайонного суду Геннадій Заїка дійшов висновку про доведеність вини обох підсудних — і продавця, і покупця -  у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 статті 265 Кримінального Кодексу України. Наслідком стало призначення їм покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Правда, позбавлення волі виявилося умовним, з іспитовим строк на три роки кожному.