Про це повідомляє прес-служба облдержадміністрації.
«Ми готові воювати, – каже миротворець Андрій. – Воювати за свою Україну. Іншого не може бути, адже це наша земля».
Командир батальйону Олександр розповідає, що бійці проходять належну бойову підготовку, щоб дати ворогу професійну відсіч. Можна сказати, що в 95-й бригаді готують універсальних солдатів.
«Вийшов з ладу міномет – боєць йде штурмувати, зламалась гаубіца – він тримає окоп чи зачищає тил. Солдат має бути навчений всебічно. Принаймні за той час, що відведений для підготовки цього підрозділу», – ділиться командир.
Журналісти мали змогу спостерігати за учбовими стрільбами. Мішені розташовані на відстані 100-150 метрів. Бійці, які найкраще впоралися із завданням, переходять до тактичної стрільби, тобто навчаються веденню бою в різних умовах.
Відділення снайперів відточують свою майстерність у тирі. Їх навчають не тільки влучно стріляти, а й виживати в складних умовах, наприклад, у лісі. На учбовому місці відпрацьовується стрільба зі снайперської гвинтівки. Кожний пристрілює її під себе. З нею буде спати, з нею буде вести бойові дії.
Свою роботу продемонстрував взвод вогневої підтримки. Розрахунки протитанкової групи використовували автоматичні танкові гранатомети. Бійці працюють вчотирьох – двоє стріляють, інші двоє прикривають.
«Вони навчаються влучати у вразливе місце танку. Вони навчаються перемагати», – пояснює комбат.
Бійці показали відпрацювання кругової атаки, роботу штурмової роти. На окремому полігоні працювала група, яка зачищала населений пункт від бандформування.
«За групою зачистки, – пояснює комбат Олександр, – заходить нацгвардія і міліція та приймає місто після закінчення штурму. Підготовку батальйону максимально наближено до бойових умов».
За словами комбата, бійці мають володіти різними видами зброї – вони мають вміти все. Кожен із них повинен при потребі змінити пораненого товариша. Відділення відпрацьовують відбиття атаки противника, стріляють із окопів. Усьому цьому вони навчилися лише за два тижні. Хлопці приїхали з Київської та Черкаської областей, є навіть солдат із Севастополя.
«За цей час, – розповідає боєць Андрій, – дуже здружилися. Готуємось йти на війну. Страшно, якщо когось із побратимів не стане. Не хочеться навіть про це думати. Особисто мене найбільше лякає залишитися калікою. Але розумію, що настав такий час, коли я повинен узяти в руки зброю і захистити свою сім’ю та землю».