«Е-декларації показали, що в Україні надзвичайно багато грошей. Наша каїна не бідна, вона просто пограбована. З того, що було задекларовано стає очевидним, що нам не потрібні кредити МВФ, адже лише готівки у народних депутатів більше ніж транші МФВ.
Особливістю ситуації в Україні є те, що бідні стають ще біднішими, а багаті стають багатшими. І декларації чиновників стали цьому яскравим підтвердженням. Немає нічого поганого в тому, що є багаті. Але коли люди які усе життя крім державної служби ніде не працювали, декларують мільярди доларів постає питання – де вони їх взяли? Це свідчить про шалений рівень корупції у державі.

Багато хто дивувався чому чиновники зберігають гроші у готівці, цьому є пояснення.

По перше – це говорить про те, що ці гроші мають сумнівне походження. Адже якщо вони легально зароблені, вони б їх не боялися тримали у банківській системі.

По друге – українські політики найвищого рівня не довіряють банкам. Хоча по телевізору вони агітують нас вкладати гроші у банки.

Окремо зверну увагу на патріотизм українських політиків. Коли вітчизняний політикум який оборюється щодо курсу національної валюти та радить тримати заощадження в гривні самі зберігають гроші в іноземній валюті.

Проблема України у тому, що політики не переймаються ні курсом гривні, ні станом банківської системи, ні Україною. В більшості з них вже давно є нерухомість в інших країнах, і те що задекларовано є лише частиною статків якими вони володіють. Вони не переймаються що буде в Україні, адже якщо щось, вони дуже швидко разом зі своїми мільйонами залишать Україну. Так було під час Майдану, коли більшість з так званих «патріотів» спостерігали за ситуацією в Україні з найдорожчих курортів світу.

Це є велика проблема українського народу. Те, що при владі в Україні знаходяться ті, кому вона байдужа. Влада відірвана від пересічних людей та від їхніх проблем, влада живе у паралельному світі. Їй важко зрозуміти життя та проблеми українців, які живуть на 2-3 тис. в місяць коли в самих дома лежать мільйони доларів.

Справжнє, а не фейкове життя по новому буде тоді, коли нам буде не соромно за керманичів держави. Немає нічого поганого в багатих людях, які заробили свій капітал чесною працею. І боротися потрібно не з багатством, а з бідністю. Але сподіватися цього від нинішньої влади не варто, принаймні поки».