Недалеко від кірхи на розі вулиць Великої Бердичівської та Лютеранської з прекрасного червоної цегли побудували просторий будинок пастора Житомирського приходу зі службовими приміщеннями. Як і кірха він був у стилі модернізованої готики. На жаль будинок не зберігся.

Замкова Гора. Сумно дивитися на зруйнований фундамент знесеного будинку настоятеля костелу св. Софії (плебанія) - пам'ятка історії та архітектури XVIII століття. Номери фундаментних блоків на час фотографування ще існували. Кафедральний костел св.Софії на Замковій Горі. Внизу фото залишки фундаменту колишнього одноповерхового цегляного будинку з колонами ( плебанія) - (будинок настоятеля костелу). У цьому будинку на початку XIX століття неодноразово збирався гурток декабристів. Його членами були чиновник інтендантської служби 3-го піхотного корпусу Ілля Іванов і чиновник канцелярії волинського губернатора Павло Выгодовский. У радянський час - житловий будинок. У 1980-х роках у батьків міста виникла ідея в ньому відкрити відділ археології краєзнавчого музею. У 1988 році мешканців відселили. Реставрацію будівлі з метою його збереження вирішили не робити. Будинок просто знесли "до основанья, а затем ... так нічого й не збудували. Залишили тільки "основанье" - напівзруйнований фундамент. Проектну документацію здали в музей на вічне зберігання. При будівництві нової будівлі музею природи - безжально історичний артефакт був зруйнований. 

Парк культури та відпочинку. Куточок відпочинку з лавками. По центру квіткова клумба з гіпсовою композицією. (фото В. Скорикова).

Підвісний місток біля зеленого театру. (з архіву Георгія Мокрицького).

Пам'ятник М.Щорса. На початку алеї Другого бульвару в листопаді 1931 року спорудили пам'ятник Автори пам'ятника - скульптор П. Ульянов, архітектор Б. Коротко. Пам'ятник був підірваний німцями при окупації міста в 1941 році.: Г.Г.Сіняков.

Площа Соборна .Конец 19 століття.
В центрі - каплиця преподобної мучениці Євдокії. Побудова в пам'ять чудесного позбавлення Імператора Олександра II від лиходійського замаху Волинського поляка Березовського 25 травня 1867 р. Після смерті Імператора Олександра 11 березня 1881 р., в день пам'яті преподобномучениці Євдокії, каплиця була названа Євдокіївською. В каплиці була ікона преподобномучениці Євдокії з частинкою мощів. За каплицею доглядали сестри подвір'я Зимненського монастиря. Їх будиночок знаходився поруч. Вони також пекли проскури для всіх храмів м. Житомира. У1924 р. каплицю було знесено.

За матеріалами краєзнавця Анатолія Магаза