І тоді всі згадали про індивідуальні газові й твердопаливні котли, навіть «буржуйки». Люди кинулися із заявами в органи влади, посипалися дзвінки і до нашої редакції: «Як від’єднатися від нав’язливо-дорогої комунальної теплопослуги та реалізувати свій більш оптимальний варіант?».

За роз’ясненнями ми звернулися до відповідальних працівників Житомирської міської ради, - пише Житомирщина.
Виявляється, що Житомирська міськрада до 2007 року взагалі не розглядала питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Ці проблеми вирішувалися, як правило, на рівні газової служби, ВЖРЕПу та «Житомиртеплокомуненерго». Тому-то тисячі житомирян (які тоді вчасно зорієнтувалися) встигли встановити у своїх квартирах, навіть у багатоповерхівках, котли індивідуального опалення, відключившись при цьому від міського теплопостачання, як кажуть, без особливих бюрократичних перепон. І сьогодні в обласному центрі можна побачити чимало багатоповерхівок, зі стін яких стирчать газовивідні труби від газових котлів. Але так поталанило не всім, адже не у всіх житомирян тоді були кошти для закупівлі та встановлення необхідного обладнання, а головне — газ був відносно дешевим і централізоване опалення — також. Думалося, що й поспішати нікуди.

Втім, стихію «легких» індивідуальних відключень/підключень у багатоповерхівках владні структури невдовзі приборкали наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007 №169, причину знайшовши досить вагому — порушення технічних умов існуючих тепломереж. Невдовзі було розроблено й Порядок відключення житлового будинку від мереж централізованого опалення, за яким лише за згодою всіх співвласників будинку в окремих випадках дозволялося таке відключення. Але й ці «окремі випадки» мала обов’язково розглядати постійно діюча міська міжвідомча комісія. Таку комісію створено і при Житомирській міській раді, а на початку вересня цього року було оновлено її, так би мовити, кадровий склад.

В. о. начальника управління житлового господарства Андрій Оніщенко (заступник голови комісії) каже, що комісія у цьому році засідала всього один раз, у минулому році — також один раз. За останні 2 роки було розглянуто лише дві колективні заяви жителів: будинку по вулиці Великій Бердичівській, 39 та будинку по вулиці Лисенка, 3. Але є чимало випадків, коли власники квартир у багатоповерхівках самоправно зрізали батареї централізованого опалення і встановили котли обігріву або конвектори. Зараз ці випадки відключень (без рішення комісії) розглядаються у судах.

— На день сьогоднішній, відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу України, розпорядження майном, що є у спільній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників. Оскільки системи опалення і гарячого водопостачання є спільною власністю усіх власників приміщень у багатоквартирному будинку, то власник окремого приміщення не має права самостійно змінювати ці системи та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, — уточнює Андрій Анатолійович.

— А як діяти у подібних випадках власникам приватних будинків? — запитую в Андрія Оніщенка.
— Якщо в будинку — одна квартира, то сам її власник має звернутися із заявою до міської міжвідомчої комісії про відключення від централізованої тепломережі.
— Всеодно, повинен звертатися до комісії?
— Так.
— А якщо власник квартири у багатоповерхівці захоче в індивідуальному порядку відмовитися від комунальної теплопослуги без подальшого встановлення індивідуального опалення (просто він не хоче такої дорогої послуги), як тоді бути?
— Індивідуально у багатоповерхівці це зробити неможливо, бо це є порушення технічних умов, — стверджує в. о. начальника управління житлового господарства Житомирської міськради.

Ось така ситуація. Якщо, скажімо, у 40-квартирному будинку хоч один із власників квартири не захоче від’єднуватися від централізованого міського опалення, то всі інші стануть «заручниками» і будуть просто приречені на «вічний комунальний обігрів», від нинішньої вартості якого деякі мешканці вже просто втрачають свідомість.

Як бачимо, влада Житомира пішла старим перевіреним шляхом створення комісій, дозволів і заборон. Замість того, щоб створювати і розвивати конкурентне середовище на ринку комунальних послуг, поліпшувати їх якість, житомирян позбавили права вибору, по-суті прирікши більшість містян на непосильний «комунальний рай». А от у Європі практично кожен мешканець будинку чи квартири сам обирає (із декількох варіантів) постачальника води, електроенергії, газу; лічильники тепла є на кожній батареї, а температуру тепла можна регулювати або й взагалі відключити його подачу. В Ужгороді, наприклад, влада міста давно ліквідувала цей анахронізм – централізоване опалення. навіть в Овручі декілька років тому міська влада, хоч і дещо радикально, але позбулася «колгоспно-колективного» теплопостачання і тепер овручани за тепло платять утричі менше, ніж раніше.

А в Житомирі — одні розмови про реформи у комунальній галузі, а ще — дешевий піар на фоні жахливих цін на цьогорічне комунальне тепло.