Але серйозні проблеми виникають тоді, коли ці природні скарби простягаються на «чужі» території: на приватні земельні паї, наприклад, або на землі державного лісового фонду. У такому випадку потенційному надра-користувачу необхідно домовлятися із власником земельної ділянки, де виявлено підземні природні багатства про викуп, оренду або інший взаємоприйнятний спосіб землекористування, пише "Житомирщина".

Раніше подібні проблеми вирішувалися значно простіше, ніж зараз: складалася відповідна угода, в якій чітко прописувалися всі необхідні деталі отримання, використання і повернення (у випадку оренди) земельної ділянки попередньому власнику. Приблизно по такій схемі (не без «сприяння» органів влади) до 2006 року було передано 1,5 тисячі гектарів коростенських лісових угідь у тимчасове користування місцевим титановидобувникам. Переважна більшість ділянок була передана Іршанському ГЗК для видобутку ільменітових руд. Після відповідного «відпрацювання» на цих територіях проводиться технічна рекультивація, відновлення їх до попереднього стану і затим рекультивовані ділянки знову повертають власнику — Коростенському держлісгоспу. Лісівники, у свою чергу, на повернутих землях проводять ряд заходів із біологічної рекультивації, тобто висаджують тут адаптовані лісові культури, здійснюють посилений догляд за ними. Як правило, висаджують соснові насадження і лише в низинах — вільху та березу.

— Це дуже довга і копітка робота — на рекультивованих землях виростити повноцінний ліс, — розповідає директор ДП «Коростенське лісомисливське господарство» Володимир Бадзян. — Адже на цих ділянках практично відсутній прошарок гумосу, структуру грунтів порушено, тож на таких «пісковиках» добре росте лише сосна. Нові лісопосадки доводиться тривалий час доглядати, проводити вчасне заміщення всохлих дерев і, зрозуміло, нести при цьому відчутні витрати. А продуктивний ліс тут з’явиться лише через декілька десятків років, — уточнює директор держлісгоспу.

На даний час Коростенському лісомисливському господарству вже повернуто майже тисячу гектарів «відпрацьованих» земель, а ще 500 гектарів, що перебувають в оренді, підлягають поверненню протягом найближчих 10 років, як це передбачено підписаними угодами.

До речі, науковці та фахівці лісової галузі, які оглядали вже відновлені лісові насадження у Коростенському та Хорошівському районах, спрогнозували, що не всі вони доживуть до віку стиглості через дефіцит поживних речовин у порушених грунтах. І лише повторні лісопосадки забезпечать появу продуктивного лісу. Однак спеціалісти Коростенського держлісгоспу продовжують наполегливо і професійно заліснювати рекультивовані території, створюють там нові лісопосадки із адаптованих до місцевих кліматичних умов культур. І, звичайно, після 2006 року нікому вже в оренду лісових угідь не дають. Тим більше, що за діючим земельним законодавством з 2010 року землі державного лісового фонду передавати у «чуже» користування можна лише з дозволу Кабінету Міністрів України.

Всі новини Житомира