У перші місяці німецької окупації округу услід за передовими частинами вермахту прибули спеціальні підрозділи СС, поліції та айнзацкоманди СС, які розпочали «остаточне вирішення єврейського питання». Більшість євреїв, що залишилися на окупованій території Житомирщини, були розстріляні восени 1941 р., деяка частина – у 1-ій пол. 1942 р. і невелика кількість у 1943 р. На думку дослідника Голокосту на території України Дітера Поля, «події в Житомирі чітко показують перехід від вибіркового вбивства до політики повного винищення». За даними історика О. Круглова, загалом у 1941–1943 рр. на території Житомирської області було знищено понад 55 тис. євреїв. Водночас, за даними американської дослідниці Венді Лауер, з літа 1941 р. по осінь 1943 р. німці та місцеві колаборанти вбили на території генерального округу «Житомир» до 180 тис. євреїв.

Найбільш масовими були страти євреїв у серпні-жовтні 1941 р. На цей період припадає приблизно 3/4 від загальної кількості жертв масових вбивств (до 40 тис. осіб). Протягом 1-ї пол. 1942 р. єврейське населення регіону було практично ліквідоване. У 1943 р. були розстріляні тільки висококваліфіковані робітники та ремісники.

Основною технологією вбивства єврейського населення був розстріл. Зазвичай такі страти проводились на околиці, або за межами населених пунктів – на полях, лісових галявинах, болотах, ярах, траншеях та кар’єрах. Спочатку розстрілювали, як правило, чоловіків, згодом – жінок з дітьми. Кваліфікованим робітникам, ремісникам, лікарям на деякий час зберігали життя, але їх теж чекала така ж доля.

ФОТО: history-zt.blogspot.com

Всі новини Житомира