101 аудиторія ІV навчальному корпусі ЖДУ ім. Івана Франка була повністю заповнена. Охочих послухати лекцію Юрія Шевчука на тему «Мова і війна в Україні сьогодні» виявилося дуже багато: і студенти, і викладачі, і просто ті, кому цікава тема лекції. 

Під час свого виступу лектор назвав деякі аспекти сучасної української і російської мовних ідеологій суспільства. Серед них:

1. Російська мова – мова міжнаціонального спілкування, не володіти російською — аномалія.
2. Українська — етнічно специфічна мова провінції. Неукраїнці ніколи нею не розмовляють. Не володіти українською для неукраїнців — це норма.
3. Немає значення, якою мовою говорити, якщо мовці розуміють одне одного.
4. У гібридному комунікативному акті українець завжди двомовний. Не володіти російською це щось нечуване.
5. Росіянин завжди одномовець. Для нього хотіти чи могти розмовляти українською — це аномалія. Це вище гідності.
6. Українська не сумісна з політичним громадянством. Можна бути українцем і не володіти мовою, або активно не сприймати її.
7. Мовна гідність і мовні права – не належать до європейських цінностей чи цінностей Майдану.

«Агресію Росії проти України усі чомусь називають як завгодно, але не війною. Тема війни та мови пересікаються. Варто дивитися на війну не лише у традиційному сенсі її розуміння, як сутичку двох армій, озброєних людей, а війну у ширшому сенсі цього слова — як сутичку цивілізацій, війну між російським імперіалізмом, Московським імперіалізмом і Україною. Про це, до речі, писав відомий український лінгвіст та літературознавець Юрій Шевельов.

Війна України з Росією має не тільки мілітарний вимір, але й цивілізаційний, культурний, мовний і релігійний. Українцям годі сподіватися, що вони можуть перемогти Московський імперіалізм військово, бо це одна із найбільш потужних військових держав у світі. Але нам не варто впадати у відчай, бо Україна має абсолютно реальну можливість перемогти «московщину» на мовному і культурному полі, а мова — виразник культури і цивілізації. Юрій Шевельов пише у своїх ессе, що для того, аби перемогти, треба спочатку мати поле бою. А українці перед росіянами мають ту перевагу, що вони самі у стані визначити для себе те поле бою, яке для них є заздалегідь виграшне, користуючись власною мовою, яка сама буде задавати параметри, правила гри та бою. Саме рідна мова буде робити українців фаворитами і надавати їм переваги у цій війні, а також одразу ставити у дуже незручне становище росіян, прирікаючи їх на поразку», — наголосив Юрій Шевчук.

Лектор зауважив, що мова — це надзвичайно важливий носій ідентифікації кожної нації. Коли зникає ідентичність, то зникає відчуття своєї власної цінності як носія певної цивілізації, певної суми культурних досягнень, усвідомлення яких породжує у людини гордість.

Своїми враженнями від лекції поділилися й студенти, які уважно слухали Юрія Шевчука, вбираючи у себе, ніби губки, нову, корисну та цікаву інформацію.

«Дуже цікава лекція і актуальна тема про яку розповідав Юрій Шевчук. На жаль, ми дуже мало говоримо про це. Навіть спостерігаючи за своїми одногрупниками та однокурсниками, я помічаю, що ми, студенти, дуже часто вживаємо суржик, не говоримо чистою українською мовою. Я усіх заохочую розмовляти українською мовою!», — говорить першокурсниця Мирослава, яка навчається у ЖДУ ім. Івана Франка в ННІ філології та журналістики.

«Мені дуже сподобалася лекція. Я — людина, яку не потрібно переконувати спілкуватися українською мовою, бо постійно розмовляю нею. Було дуже цікаво і пізнавально. Мені сподобалася оригінальна та нестандартна позиція Юрія Шевчука щодо русифікації, «оросійщення» України», — зазначає Андрій, студент другого курсу ННІ філології та журналістики.

Наприкінці заходу усі охочі могли придбати книгу Юрія Шевчука та отримати автограф лектора. Гість не очікував такого ажіотажу навколо свого видання: книг не вистачило на усіх бажаючих!

Катерина Дейнека

Всі Новини Житомира