«Цей будинок, що на Героїв десантників, уже понад 20 років слугує притоном для наркоманів, у його стінах не раз помічали збоченців. Притягує він і неслухняних дітей, які стрибають з одного поверху на інший і яких доводиться "зганяти" з даху будинку криками. Я так розумію, що допоки не станеться справжньої трагедії, ця потвора буде споганювати наш простір і прихищатиме схильних до девіантної поведінки. До того ж, наші районні халамидники тепер кидають каміння і цеглу на тих дітей, які бігають знизу. Уже мали місце поламані руки і ноги, але хтось, рано чи пізно, може заплатити дорожчу ціну за безпечність», — написала на своїй сторінці у Facebook житомирянка Сніжана Герасимчук.

  Звісно ж, не можна залишати цей факт без уваги. З цим варто щось робити. Шановні читачі, ви й самі можете поглянути в нашому фоторепортажі, який вигляд має це сумнозвісне місце.

  «Раніше це був триповерховий будинок. Люди, які в ньому жили, навіть мали поблизу свої невеличкі господарства. За будинком стояли сараї, у яких вони вирощували свиней, курей, різних тварин. Але мешканців почали виселяти в гуртожитки. А далі в цьому приміщенні добудували ще два поверхи. На моїй пам’яті, цей будинок вже 30 років у такому стані», — розповідає житомирянин Дмитро, котрий мешкає неподалік закинутого будинку.

  «Побудований цей будинок у 1917 році. Років 30 тому його взялися реставрувати. Це було ще за часів СРСР. Але ви самі бачите, у якому він стані сьогодні. А нещодавно я взагалі почула, що його хтось збирається викупити і знищити. Дуже прикро, якщо знищать такий будинок, якому 100 років, і який можна було б дійсно реставрувати. Нічого доброго не вийшло з того, що родини, які колись тут мешкали, коли будинок був триповерховим, виселили. Розумієте, просто за багато років ці родини розрослися: де було 2 людей, стало по 5 по 7 навіть. Усі ці родини претендували на поліпшене житло. Але вони так його і не отримали в цьому будинку. Ось владні структури доводять місто. Я добре про все це знаю, адже вже не один десяток років мешкаю в сусідній багатоповерхівці. Хіба ж можна, щоб пропадав такий будинок, який міг би бути справжньою окрасою як для мешканців, які живуть неподалік від нього, так і для усього міста?», — говорить житомирянка Галина Іванівна.

Новини Житомира