Сергій Гаращук: «Основне джерело доходів, через яке виникло невиконання міського бюджету — плата за землю на суму 53,5 мільйони гривень»
На цьому Сергій Гаращук, директор департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради наголосив на засіданні виконавчого комітету Житомирської міської ради, яке відбулося 1 листопада. Серед додаткових питань члени виконкому розглянули й звіт про виконання бюджету міста Житомира за 9 місяців поточного року — з січня по вересень 2017-го. Директор фіндепартаменту доповів про ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день в бюджеті міста.
«Вашій увазі пропонується проект рішення про виконання міського бюджету за 9 місяців. Зазначу, що станом на 1 жовтня ми маємо 904,5 мільйони власних надходжень до загального фонду міського бюджету. Це ті кошти, які з державного бюджету зараховуються до міського бюджету і спрямовуються на фінансування витрат.
Доходна частина виконана на 93%, обсяг недоотриманого ресурсу становить 67,5 мільйони. В першу чергу, хотілося б акцентувати, що є два фактори, які суттєво вплинули на такий стан надходжень. По-перше, це недонадходження плати за землю на 53,5 мільйони, а по-друге, 15,5 мільйонів — акцизний податок з роздрібної реалізації пального. Але з приводу акцизи зазначу, що ці кошти були зараховані вже в перших числах жовтня поточного року. Тому це було тимчасове явище і ситуація щодо акцизи виправляється. Нагадаю ще й про те, що змінений механізм зарахування акцизного податку, і це саме по пальному. А по тютюну та алкоголю зберігається 5% від роздрібної реалізації, по пальному ж — 13,44% через державний бюджет від обсягу ввезеного і реалізованого на території України пального перераховується до бюджетів органів місцевого самоврядування.
Разом з тим, з півріччя цей податок не надходив. Тобто, був час, коли звірку проводили фіскальні органи з Міністерством фінансів, тож нині цей податок вже надходить. Але основне джерело доходів, через яке виникло невиконання міського бюджету — плата за землю на суму 53,5 мільйони гривень. Та навіть попри цю ситуацію, усі зареєстровані розпорядниками коштів зобов’язання, усі потреби профінансовані в повному обсязі і будь-якої простроченої заборгованості за 9 місяців в бюджеті міста не було», — повідомив Сергій Гаращук.
«Це добре, що не було. Але чи може статися, що до кінця року виникне ситуація з якоюсь простроченою заборгованістю?», — запитав після доповіді у директора фіндепартаменту Житомирський міський голова Сергій Сухомлин. На що отримав невтішну відповідь: у четвертому кварталі ситуація все ж ускладниться, оскільки не вистачить коштів на проекти бюджету розвитку.
«Якщо говорити про прогноз до кінця цього року, то в IV кварталі 2017-го ситуація досить складна. На цей час ми дійсно прогнозуємо надходження, які можуть забезпечити виплату заробітної плати, енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів, тобто усіх захищених статей витрат. Можливо, ще й утримання поточного характеру. Тобто, в цілому загальний фонд бюджету можна забезпечити, ми бачимо цей ресурс. Для того, щоб фінансувати витрати бюджету розвитку до кінця року, треба додаткові надходження шукати. Будуть об’єкти, які не отримають фінансування. Зараз обсяг бюджету розвитку приблизно 550 мільйонів, а на стадії формування він був трохи більше 300 мільйонів. Міська рада прийняла рішення, незважаючи на наше зауваження про відсутність реального ресурсу, забезпечити виконання. А на рахунок проведення витрат розвитку — дійсно є проблема, адже реальних ресурсів наразі не вбачається. Непрофінансоване в цьому році кредиторською заборгованістю перейде на наступний», — відповів Сергій Гаращук.
У свою чергу Сергій Сухомлин з оптимізмом зазначив, що сподівається на те, що все ж вдасться знайти додаткові надходження і стабілізувати ситуацію і все буде нормально. «У нас була зустріч міських голів з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, є позитив. Зазначу, що раніше ми зіштовхнулися із загрозою списання короткострокових казначейських позичок. Ми брали свого часу 78 мільйонів гривень, але розрахувались лише 53 мільйонами гривень», — нагадав Житомирський міській голова.
Тоді директор фіндепартаменту пояснив: «Але насправді ж це не заборгованість. Просто пам’ятаєте, що до 2014 року діяв інший механізм — механізм міжбюджетного рівня. Тобто, були “кошики”: перший і другий. “Перший кошик” — це переважно ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), там ще свого часу зараховувалася плата за землю. І, відповідно, делеговані повноваження фінансувалися за рахунок “першого кошика”: освіта, культура, охорона здоров’я, соцзахист. Загалом це було 7 галузей бюджетної сфери. І у випадку, коли наші потреби перевищували обсяг надходжень ПДФО, то держава додавала нам дотацію. Це “вирівнювало” бюджет, бо держава виконувала зобов’язання в повному обсязі і своєчасно. Але, прогнозуючи обсяг находжень по ПДФО по “Першому кошику”, як правило, для усіх місцевих бюджетів Мінфін завищував цей показник. Завищував для того, щоб стимулювати і виконувати. А у випадку невиконання, що з року в рік спостерігалося (це було невеличке невиконання, але воно мало місце), то надавалася середньострокова позика, джерелом погашення якої мало б бути майбутнє перевиконання за таким же механізмом. Якщо говорити простіше, то це прорахунок планування, який забезпечувався наступним корегуванням. Разом з тим, з 2015 року система міжбюджетного вирівнювання змінилася: ці “кошики” зникли і відсутнє джерело. Тобто, відтоді навіть якщо ми перевиконуємо бюджет, то це наше перевиконання, перевиконання міста, і держава не має жодного стосунку до списання цих коштів.
Але було декілька варіантів, починаючи з липня місяця, навіть за рахунок депозиту, за рахунок залишку, всіляко намагалися, за пропозицією казначейства, списати заборгованість. В цілому по Україні це 9,2 мільярди гривень, а у нас, як я вже зазначив попередньо в своїй доповіді — це недонадходження до бюджету Житомира плати за землю у розмірі 53,5 мільйонів гривень».
«Нині ці кошти (53,5 мільйони гривень) не будуть списані. Вони будуть списані за рахунок державного бюджету. І у цьому, як я вже говорив, вже є позитив», — резюмував Сергій Сухомлин.
Катерина Дейнека
