Справа в тому, що на засідання не з’явилися два з трьох адвокатів, які захищають підозрюваного блогера. Єдиний присутній адвокат Василя Муравицького — Андрій Гожий повідомив, що двоє його колег — адвокат Доманський та адвокат Берещенко — нині знаходяться в Києві, де у них також відбувається судове засідання з кримінальних справ, про які їм повідомили заздалегідь, на відміну від цього судового засідання. Саме тому, за словами Гожого, він і попросив у суду до ситуації, що виникла, застосувати ст. 223 ч.1, ст. 234 ч.1, а саме: поважна причина неявки адвокатів і перенести судове засідання на зручнішу дату.   

  Сам підозрюваний Василь Муравицький підтримав клопотання захисника і теж попросив не проводити засідання, а перенести його. Прокурор Вадим Левченко зазначив, що неможливо проводити судове засідання через неявку адвокатів, адже буде порушено право обвинуваченого на захист. Потрібно, щоб були присутні усі захисники.

   «Клопотання захисників обвинуваченого Муравицького, яке підтримав сам обвинувачений та інший захисник, підлягає до задоволення. Оскільки розгляд цього питання за відсутності захисників, з якими укладено угоду на здійснення захисту обвинувачуваного в цьому кримінальному провадженні, порушать право обвинувачуваного на захист. Тому, розгляд кримінального провадження буде відкладено на 24 листопада, на 14:30», — зачитала ухвалу Ніна Янчук, суддя Корольовського районного суду Житомира, яку суд прийняв, порадившись на місці.

  Користуючись нагодою, журналіст нашого сайту поспілкувався з тими, хто прийшов на судове засідання, що так і не відбулося, і підтримує або ж навпаки, засуджує дії Муравицького. Зазначимо, що і в журналістській спільноті, і серед різних представників громадськості є ті, хто розділилися на два умовні табори, що ворогують. Тому наш журналіст вирішив дізнатися думку як одних, так і інших.

  «Я був майже на всіх засіданнях у справі Муравицького. Чому? Тому що я є заступником голови Житомирської обласної організації Національної спілки журналістів України, а підозрюваний (Василь Муравицький) за статтями 110-ою, 111-ою та іншими про державну зраду є членом Національної спілки журналістів уже багато років. Це сумлінний член спілки, сплачував щороку внески, щоправда, не був активістом. Окрім того, ми найняли адвоката, з яким уклали договір, аби він захищав Василя.     

  Зазначу, що ми не підтримуємо його в тому, що він написав, скажімо, те що я знаю, у мене дві папки його матеріалів. Я з ними детально ознайомився. Я заявлений на суді, як свідок, який буде з журналістської точки зору аналізувати ці матеріали, що були надруковані за підписом Муравицького на російських сайтах. Там десь біля 20 матеріалів. Поки Муравицький лише підозрюваний у злочині. І поки суд не доведе, що Василь таки скоїв злочин, ми будемо захищати його до кінця. Відповідно, з нашого боку ніяких дій про виключення зі спілки чи якісь ще заходи ми проводити не будемо. Можливо, ми будемо проводити якусь прес-конференцію, щоб детальніше пояснити активістам, колегам-журналістам та усім, хто цікавиться справою Василя Муравицького і слідкує за розвитком подій у ній, у чому все ж таки звинувачують Василя Муравицького», — зазначає Микола Рой, заступник голови Житомирської обласної організації Національної спілки журналістів України.

  На запитання «Чи надрукували б ви матеріали журналіста Василя Муравицького у своєму виданні, якби були його редактором?» Микола Рой відповів: «Я особисто читав матеріали, що були надруковані за підписом Муравицького на російських сайтах. Це близько 20 матеріалів на 3–4 Інтернет-порталах. З упевненістю можу сказати, що ті матеріали, з якими я ознайомився, я б ніколи не надрукував у своїй газеті  і не розмістив би сторінках свого видання. Разом з тим, я вважаю, що Василь має право на власну думку. Але ж це його думка, це не моя думка. І якби я був редактором, то мав би право відмовити Муравицькому в публікації його матеріалу, а інший редактор, можливо, дозволив це зробити. Це також є свобода преси». 

  «Я прийшов сьогодні на засідання, бо цікавлюсь цією справою, тому що я вважаю, що такі люди, як Муравицький, і не лише він, а й низка таких людей повинні нести свою відповідальність. Зокрема, за сепаратистські погляди, і не просто погляди, а й за активне просування цього. Тобто, такі люди є фактично солдатами інформаційної війни і вони повинні нести кримінальну відповідальність за свої дії проти України», — говорить активіст Влад Пучич.

  «Ми вважаємо, що Муравицький зараз збрехав, і судді нічого з цим не зробили, не зробили поправки, що вчора у четвер, 2 листопада, засідання було до 17:30. Кілька людей, які були присутні на вчорашньому засіданні, де обговорювалася міра запобіжного заходу Василю, підтвердили саме цей час закінчення слухання. Дехто з цих людей до 18:00 встиг навіть у банк, дехто — у поліцію. Василь Муравицький же сказав, що було вже 18:30. До того ж, присутній на засіданні адвокат сказав, що усім захисникам було заздалегідь повідомлено, що у них сьогодні, 3 листопада, буде судове засідання. Тим не менше, двоє із захисників Муравицького, яких сьогодні не було на засіданні, навіть не спромоглися повідомити суд, що їх сьогодні не буде і відкласти це слухання. Я вважаю, що це неповага до суду і суд це “ковтає”. Швидше за все, суд теж знав, що станеться сьогоднішня ситуація і засідання доведеться перенести, адже вчора, 2 листопада о 14:30, було інше засідання по терористу. Тож у нас сьогодні, на превеликий жаль, такий суд, якому ми не можемо довіряти. Тому ми й ходимо на судові засідання: не тільки дізнаватися, як просувається справа Муравицького, а й тому, що хочемо знати, що роблять наші судді та прокурори», — говорить активістка Руслана.

  «Вчора ми самі здивувалися, що так швидко вже призначили наступне судове засідання у справі Муравицького. І не може бути так, щоб ті двоє адвокатів з Києва не отримали сповіщення про сьогоднішнє судове засідання, на якому мала слухатися справа їх підзахисного. Це дійсно неповага до суду. Як це так, щоб не можна було з Києва приїхати на це засідання в Житомир? А пояснення відсутності адвокатів я вважаю необґрунтованими. Я дуже цим не задоволена!

  Чудово розумію, чому усім тим, хто захищає Муравицького, так важливо казати про громадянську війну, адже це дуже складна та болюча тема. Якщо у нас громадянська війна, то Муравицький дійсно не винен, а він, нібито, як стверджують всі ті, хто його захищає і хто на його боці, просто критикує владу і не є зрадником та ворогом, тож його немає за що судити.

  З першого дня, коли на Сході України розпочалися бойові дії, то я вважаю, що в нас справжня війна, просто неоголошена. Президент Російської Федерації Володимир Путін в 2014 році оголосив нам, українцям, і усій нашій державі громадянську війну. Ми не можемо оголосити йому так, дати відсіч негайно, бо ми ще слабкі. Але ж ми маємо відстоювати свої інтереси, свою землю, своїх людей. А Муравицький просто зрадник і ворог! Я вчора, у четвер 2 листопада, переглядала його матеріали, які ще раніше були опубліковані у російських ЗМІ, і зробила для себе висновок, що там справді достатньо доказів, щоб Василь Муравицький сидів у в’язниці. Чесно кажучи, мені його зовсім не шкода. Він дорослий чоловік, а не маленька дитина, тож має відповідати за свої вчинки, за свої дії, у тому числі  й проросійські матеріали, які розміщені на сторінках російських видань. Він знав, що робить. І дуже неприємно, що заробітчанин, а він ним і був і заробляв, пропагуючи проросійські матеріали в країні-агресорі. От і заробив собі грошей, а тепер хай відповідає за свої вчинки і веде себе, як чоловік!», — прокоментувала ще одна активістка Людмила Ніколаєнко.

  Як бачимо, ті, хто прийшли у п’ятницю, 3 листопада, на судове засідання у справі Муравицького, дійсно ніби два табори, які розділилися на «за» і «проти». Але ж кожен має право на свою думку. Кожен сам має вирішувати: підтримувати чи ні Василя Муравицького. Просто нам було цікаво почути думки різних людей, присутніх у п’ятницю в Корольовському районному суді Житомира. Ми продовжуватимемо й надалі слідкувати за тим, як розвивається історія з блогером Василем Муравицьким і куди ж, врешті-решт, перехиляться терези Феміди: за його звільнення чи ув’язнення.   

Новини Житомира