Найскладнішим було те, що потрібно було діяти автономно в польових умовах протягом трьох діб, в умовах «плаксивої» осені, паралельно виконуючи завдання пов’язані зі своєю спеціалізацією. Такі умови забезпечують максимальне наближення до реальних бойових дій, надаючи певний практичний досвід.

  Розгортання озброєння і військової техніки, облаштування позицій, налагодження охорони та оборони й безпосередньо бойова робота з використанням сучасної радіоелектронної техніки, ось, що очікувало нас попереду.

  Ще однією несподіванкою цих занять - участь у різних ситуаціях застосування підрозділів, з урахуванням досвіду, отриманого офіцерами інституту в зоні бойових дій. Кожний з нас спробував себе у ролі командира, що вимагало прийняття відповідальних рішень та вмілого керування своїми друзями.

  Тиждень промайнув непомітно, залишалося зробити останній крок, а саме здійснити зворотній марш до інституту. Хоча й відчувалась загальна виснаженість, але дорога назад виявилась набагато швидшою. Привітання перехожих та сигнали водіїв авто супроводжували курсантів протягом всього шляху, і це давало наснаги, сил, позитивних емоцій та допомагало нам йти вперед.

Мирослав Харченко