Про човен-гігант, колодязь-піраміду та єврейські синагоги у центрі Олевська
На початку листопада мені пощасливилося бути учасником краєзнавчої конференції «Маневицький краєзнавчий музей – осередок історії та культури Волинського Полісся», що проводилася з нагоди 50-річчя Маневицького краєзнавчого музею.
Дводенна програма заходів була насиченою, різноманітною і цікавою – вистачило всього і для розуму, і для душі. На конференцію прибули музейні працівники, краєзнавці та вчені зі всіх куточків України, а також закордонні гості зі США, Канади та Ізраїлю. Найбільш численною, зрозуміло, була волинська делегація. Окрім наукових диспутів та огляду експозицій музею організатори продумали сценарій, у якому знайшлося місце й для театралізованих дійств, стилізованих під різні часи та події, що прокотилися Волинню у минулому, і для екскурсій у різні куточки міста, концертної програми з привітаннями та щедрого поліського частування.
При цьому хотілося б окремо зупинитися на двох важливих моментах. У 2014 році у річці Стир внаслідок зміління було виявлено фрагмент якогось велетенського дерев’яного витвору.
Було докладено чимало зусиль, щоб витягти його з піску неушкодженим. Ним виявився дванадцятиметровий дубовий човен-моноксил. Сьогодні він знаходиться у виробничому приміщенні одного з місцевих деревопереробних підприємств, власник якого на благодійницьких засадах надав його для зберігання унікальної знахідки. За результатами попередніх обстежень, човен було виготовлено в ХІ-ХІV століттях, він міг вміщувати до 20 гребців. Призначення та застосування такого гіганта поки що залишається загадкою. Оскільки у всій Європі немає подібного експоната, справою честі для органів влади Маневицького району, а по суті для всієї України, є його збереження для майбутніх поколінь. Зрозуміло, потрібні немалі кошти. Варто віддати належне, керівники району зі сцени прозвітували, що вже замовлено проектно-кошторисну документацію для будівництва спеціальної споруди – музею одного човна – та підписано угоду з Національним науково-дослідним реставраційним центром стосовно проведення реставраційних робіт.
У цьому контексті зарубіжні гості виявили значний інтерес до Олевська, у нас відбулася плідна розмова щодо напрямків майбутньої співпраці. Стосовно історичної знахідки, ми також маємо чим похвалитися. Розкопаний нинішнього літа археологами на Бабиній горі трьохконтурний древлянський колодязь – теж унікальний. Його глибина також сягає дванадцяти метрів, а конструкція нагадує піраміду, збудовану у зворотному порядку у товщу землі. Будемо сподіватися, що спільними зусиллями і нам вдасться зберегти для нащадків своє історичне надбання.
На фото: Маневицький диво-човен, олевські краєзнавці на розкопках колодязя, копія сторінки з книги «Синагоги України. Волинь», на якій одна із колишніх синагог Олевська.