Костел Святого Іоанна з Дуклі

  Чудесні зцілення, дива та аскетизм є не тільки у Біблійних текстах, а і в Україні. Одним із таких чудотворців є канонізований Святий Іоанн із Дуклі. Зведення костелу розпочали у 1838 році, а завершили вже за 4 роки — у 1842. Неокласичний храм розташований у центрі Житомира, на Соборній площі. Приміщення будувалося у якості костелу для духовної семінарії. З плином часу призначення споруди змінювалося. Спочатку костел був ордену францисканців, з 1917 року радянська влада розмістила там військкомат, після війни будівлю костелу використовували під обласну філармонію, і тільки 1992 року костел повернули францисканцям. З 1993 року входить до культурної спадщини Житомира, як пам’ятка архітектури національного значення. 25 жовтня 1997 року відбулося освячення храму і він залишається діючим до наших днів.

  Варто зазначити, що Іоанн або Іван із Дуклі — чернець-францисканець 1414 року народження, який є католицьким покровителем Львова. Родом із невеличкого містечка Дукля, що у Кросненському повіті Підкарпатського Воєводства. Після навчання у Кракові став відлюдником. У 1434 році вступив до ордену францисканців і до кінця життя продовжував проповідувати, а в останні роки важко хворів. Помер 1484 року і похований у дворі монастиря бернардинів.

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/71487_kostel-sv-ioanna-iz-dukli-zhitomir.htm

  Кафедральний костел святої Софії

  На площі Замкова знаходиться кафедральний костел Святої Софії. Будівництво католицького собору закінчилося у 1751 році. Він створений у стилі бароко з елементами ренесансу. Фасад розбитий на два яруси: верхній прикрашають два гострих шпиля, а також скульптура діви Марії. Стіни костелу викладені цеглою, товщина яких сягає 2-х метрів, що говорить про можливість оборонного використання цієї будови. У XIX столітті костел реконструювали, змінивши зовнішній вигляд на більш класичний, але при цьому зберігши внутрішнє оздоблення. Стелю і стіни прикрашає та ж ліпнина, що і 200 років тому. З правого боку від входу висить розп`яття і встановлена ​​чаша для обмивання рук. У дворі костелу можна присісти на лавочку і спокійно поринути у свої думки. Кафедральний костел Святої Софії — одна з найстаріших історичних пам`яток Житомира і приваблює не тільки туристів, але і жителів міста. На території собору досі проживають послушниці та проводяться важливі католицькі богослужіння.

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/71430_kafedralnyy-kostel-sv-sofii-zhitomir.htm

  Римо-католицька семінарія

  У найстарішій частині Житомира — на Замковій площі — розмістилася римсько-католицька семінарія. У зв`язку з тим, що з XVII століття всіх священиків зобов`язали навчатися у спеціальних семінаріях, а Житомир був католицьким містом, у ньому і з`явився відповідний заклад. Двоповерхова цегляна будівля пофарбована в жовтий колір. Усі вікна в семінарії прямокутної форми, за винятком двох, розташованих над головним входом — вони мають вигляд арок. Центральна частина покрівлі вигнута великою аркою. Біля будівлі є розбитий квітник.

 https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/76957_rimsko-katolicheskaya-seminariya.htm

  Костел святого Вацлава

  Цей храм побудований упродовж 1908 року на землі, виділеній парафії віруючим католиком Андрієм Олександровичем Аршєнєвським. До приходу належали не лише поляки, але й чехи, що оселились в селищі Крошня з кінця XIX століття (ред. нині це мікрорайон в  Житомирі, який носить таку ж назву).

  У 1948 році рішенням Житомирського виконкому будівля костелу знята з реєстрації. Того ж року в приміщенні був створений клуб, який згодом закрили та організували там бібліотеку. Та й бібліотека не стала популярною у місцевих мешканців, які знали історію споруди. Тому в 1957 році тут розмістили Крошенське споживче товариство, а в 1960 році – Житомирський харчокомбінат облспоживспілки.

  Настоятель парафії Св. Вацлава — Камілевський Людвік. Саме завдяки його наполегливості, у 2002 році храм вдалося повернути віруючим. Довелось відбудовувати каплицю та дзвіницю, ремонтувати фасад костелу. Варто зазначити, що 7 жовтня 2007 року, на території костелу до 100-річчя створення парафії, урочисто встановили пам'ятний знак у вигляді хреста.

  Костел парафії Божого Милосердя

  Житомир — це велике місто, в якому вперше започатковано створення спільноти отців-паллотинів на Україні. В кінці 80-х років отці-паллотини з Польщі почали навідувати це місто і постійно підтримували зв’язок з о. Олександром Мілевським, який тоді працював в місцевому кафедральному соборі. На той час це був один з небагатьох вільно відкритих храмів на Україні, який приймав велику кількість віруючих людей. То був період поступового розпаду СРСР, що спонукало до думки про необхідність зосередження паллотинів в Україні.

  О.Олександр Мілевський завдяки спілкуванню з о. Петром Тарасем SAC і о. Яном Палигом SAC вирішив вступити до паллотинів. 1 листопада 1989 р. він склав першу консекрацію в Римі біля могили святого Вікентія Паллотті. За рік до того, о. Олександр придбав будинок в Житомирі, в мікрорайоні Мальованка, де і проживав. Цей дім спочатку був осередком різних зустрічей, відпочинком для отців, гостей з інших країн, а в подальшому при його добудові — центром паллотинського життя в Житомирі.

  Для допомоги о. Олександру SAC вкінці серпня 1990 р. до Житомира з Польщі приїжджають два нововисвячені отці-паллотини: Ярослав Ольшевський SAC та Станіслав Фірут SAC. Перший з них залишився в Житомирі, а о. Станіслав разом з о. Олександром розпочали роботу в Довбиші. О.Ярослав Ольшевський SAC активно працює при кафедральному соборі та в інших ближніх парафіях. За допомогою старань о. Олександра Мілевського SAC та прихожан Житомира, місцева влада прийняла рішення віддати другий храм — семінарійного костелу. Душпастирську роботу в ньому проводить о. Ярослав Ольшевський SAC. При допомозі з заходу та місцевих католиків розпочато ремонт святині. 30 квітня 1991р. о. Ян Пурвінський посвятив відремонтовану каплицю — одну з бічних сторін костелу.

  Активно співпрацюють з отцями сестри-паллотинки, які також приїхали з Польщі. В результаті їхньої спільної праці сформувалась група з мирян — Союз Католицького Апостольства, яка реалізує харизмат святого Вікентія Паллотті.

  У 1991 р. з Польщі для допомоги приїжджає нововисвячений о. Андрій Бафельтовський SAC, який проживає в будинку на Мальованці. На протязі двох років він вів душпастерську роботу в кафедральному і семінарійному храмах та відвідував ближні парафії. У травні 1992 р. єпископ Ян Пурвінський передав семінарійний костел колишнім власникам — отцям Ордену Братів Менших. В кінці 1992 р. о. Ярослав Ольшевський SAC виїхав до м. Сарни (ред. центр Сарненського району Рівненської області).

  В період з 1993 по 1995 роки будинок на Мальованці пустував, постійно ніхто не проживав. Лише коли повернувся о. Ярослав Ольшевський в 1995 р., там розпочато душпастерську роботу та подальшу побудову нової каплиці. Отці-паллотини спільно з сестрами-паллотинками проводять роботу з дітьми та молоддю. При допомозі вірного прихожанина Антона Свідерського 28 березня 1995 р. було зареєстровано парафію під покровительством Божого Милосердя. Отці-паллотини проживають на території цієї парафії, хоча вона залишається під керівництвом єпископа. Офіційна адреса парафії знаходиться в будинку сестер — Слуги Ісуса, який розташований на відстані 200 метрів від дому отців-паллотинів. Службу в каплиці сестер проводять отці, які приїжджають з кафедрального собору та дієцезіальної Курії.

  У 1997 р. влада міста надає земельну ділянку для побудови костелу на Мальованці. Але через відсутність коштів та допомоги з боку дієцезіальної Курії побудову розпочати не вдалося. 6 травня 1997 р. дієцезіальний єпископ Ян Пурвінський посвятив новозбудовану каплицю в домі отців-паллотинів на Мальованці. Це ще більше надихнуло отців-паллотинів до праці. В 1999 р. для допомоги на два роки приїжджає о. Андрій Муха SAC, за рік пізніше приєднується о. Володимир Осіца SAC, який теж там працює два роки (ред. станом на травень 2012 року). У цей період отці їздили і до парафій в селах Болярка і Дубовець.

  У 2002 р. о. Ярослав Ольшевський SAC переїжджає, а замість нього приїжджає о. Олександр Мілевський SAC. Завдяки проханням о. Олександра в 2003 році ординарій дієцезії єпископ Ян Пурвінський передає парафію під покровительством Божого Милосердя на Мальованці отцям-паллотинам.

  Восени 2005 р. о. Ярослав Ольшевський SAC повертається у парафію на Мальованці. Отець наново розпочав оформлювати відповідні документи для побудови костелу на земельній ділянці, яка попередньо була виділена. Місцева влада в 2006 році офіційно передає її парафії в оренду.

  23 червня 2007 року відбулося освячення землі під будівництво храму. Місце новобудови освятив тодішній єпископ Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський. Детальніше про будову нового Храму можна дізнатися у розділі «Новий Храм».

  В парафії, яка динамічно розвивається, існують кола живого розарію, група міністрантів, молодіжний ансамбль, група «Родина Родин», харитативна група та театральна група. Систематично проводяться заняття з молоддю, відпочинок в таборах для дітей та молоді. Особливу увагу приділяє праці з хлопцями-міністрантами о. Вальдемар Павелець SAC. Він також організовує молитовні дні молоді на Мальованці.

  У парафії також проводяться навчання з польської мови та курси операторів комп’ютерної техніки. Парафія на Мальованці постійно розвивається і є динамічною. Кількість прихожан постійно збільшується. В неділю на святій літургії налічується в середньому 250 осіб (2007р.). А станом на 02.05.2012 парафія вже нараховувала понад 300 осіб, які відвідують Божу Службу в неділю.