Чому ніхто не збирається ремонтувати Будинок офіцерів у Житомирі, який у разі перевірки офіційно можуть визнати аварійним? ФОТО

  25-й гарнізонний будинок офіцерів Збройних Сил України є закладом культури, який задовольняє духовні та культурні потреби військовослужбовців військової служби за контрактом, учасників АТО, ветеранів військової служби, працівників ЗСУ, членів їхніх сімей та мешканців міста Житомира. Знаходиться заклад на вулиці Пушкінській, 27 у Житомирі. З середини XIX століття і до початку XX тут функціонувало жіноче училище.

   Як не прикро констатувати, але на сьогоднішній день зовнішній вигляд цієї будівлі залишає бажати кращого.

  Більше того, житомирські архітектори у коментарях журналістам місцевих ЗМІ навіть висловлюють припущення: якщо здійснити офіційне обстеження Будинку офіцерів і робити офіційні висновки, то його вже можна визнати аварійним. Варто зазначити, що сама будівля побудована з цегли-сирцю. Там вже облущилася штукатурка і видно, що аж до другого поверху дістався грибок. А ще цей будинок складається мінімум з 4-х або 5-ти частин. Усі вони нині перебувають в різному стані, оскільки будувалися в різний час.

   Таким Будинок офіцерів був 5 років тому. Автором фото є житомирський краєзнавець Анатолій Магаз (ред. світлина 2012-го року). 

25 yj garnizonnyj Budynok oficeriv u Zhytomyri 3

  Поглянувши на фото, зроблені кореспондентом нашого сайту у грудні цього року, а також світлини з відкритих джерел, зроблені в різний час, лише переконуєшся у тому, що будинок, де функціонує цей заклад, дійсно потребує капітального ремонту. Підтвердженням цих слів є і напівзруйнований фасад будівлі. Будинок вже давно потребує ремонту. Споруда збудована ще у ХIХ столітті й нині перебуває у власності Міністерства оборони України. На сайті 25-го ГБО (ред. абревіатура, котра розшифровується: гарнізонний Будинок офіцерів) вказано, що будівля закладу є пам’яткою історії та охороняється державою. Проте, під великим знаком питання залишається цей факт сьогодні, оскільки в нашій країні діє закон про декомунізацію, а в стінах цього закладу свого часу була школа червоних командирів. Та й стан фасаду 25-го ГБО красномовніше за усілякі слова нам говорить про те, що ця «охорона» з боку держави, м’яко кажучи, не на належному рівні.

25 yj garnizonnyj Budynok oficeriv u Zhytomyri 2

  На сторінках житомирського сайту «Times.ZT» є коментар директора Житомирського гарнізонного Будинку офіцерів, у якому очільниця розповідає: «Щороку КЕЧ подає Будинок офіцерів для включення в титул капітального ремонту до Міністерства оборони України. Подані пропозиції на включення Будинку офіцерів на понад 2 мільйони гривень до титулу капітального ремонту, але… Ніяких коштів поки немає».

  Натомість Житомирський міський голова під час брифінгу, котрий відбувся ще в червні цього року, зазначив: «Якщо говорити чисто гіпотетично, то місто може профінансувати відновлення фасаду. Але у нас є ще безліч фасадів, навіть в центрі Житомира, які потребують ремонту. Отож, якщо Міністерство оборони України не може утримувати будівлю, то нехай передає її нашому місту. Ми знайдемо, куди це приміщення задіяти, виділятимемо кошти на нього і т.д. Тоді житомирянам буде зрозуміло, куди йдуть кошти, які вони платять зі своїх податків в міський бюджет. Дуже прикро, що наразі ми не можемо це профінансувати».

25 yj garnizonnyj Budynok oficeriv u Zhytomyri 7

  Варіантів вирішення проблеми, що стосується ремонту 25-го ГБО, не так вже й багато. І кожен з них має свої «але». Наприклад, як вже зазначалося вище, альтернативою є передати будівлю на баланс міста. Але ж після цього не відомо, чи точно Будинок офіцерів залишиться 25-им ГБО. Можливо, місцева влада вважатиме за потрібне його закрити, реорганізувати, або ж зробити в цій будівлі якусь іншу установу чи інший заклад. Звісно, це лише припущення, але ж їх не можна відкидати. Такий варіант варто теж розглянути. Ще одне рішення, у разі, якщо Міністерство оборони України й надалі не вирішуватиме питання з ремонтом цього закладу, — шукати спонсорів та меценатів, які профінансують ремонт. Але тут вже має дуже поталанити, адже не кожен погодиться віддати кругленьку суму зі свого гаманця, навіть якщо має таку можливість. Позицію Міністерства оборони, з одного боку, можна зрозуміти. Першочергово воно фінансує військові частини, а також все те, що пов’язано з неоголошеною війною, яка вже декілька років триває на Сході нашої держави. Звісно ж, з огляду на це, у Міноборони бракує коштів на ремонт 25-го ГБО в Житомирі. Але ж які можуть бути виправдання та аргументи, коли будівля вже тривалий час без капітального ремонту і на ній облущується фасад? Це, звичайно ж, риторичне питання. Як би там не було, але до цього часу в Міністерстві оборони вже могли б виділити кошти на ремонт Будинку офіцерів у Житомирі. Питання в тому, а чи хочуть там цього і чи зроблять це? Відповідь на нього дасть час. Рано чи пізно питання з майже аварійною будівлею ГБО в Житомирі все ж має вирішитися.

  Наразі ж, маємо те, що маємо: допоки місцева влада, Міністерство оборони України, керівництво Будинку офіцерів думають, як же відремонтувати цю будівлю, яка, без перебільшення, після офіційної перевірки може стати аварійною, доля цього закладу залишається невизначеною, а напівзруйнований фасад продовжує відштовхувати погляди перехожих, котрі проходять біля нього.

25 yj garnizonnyj Budynok oficeriv u Zhytomyri 4

  Довідка із сайту 25-го гарнізонного Будинку офіцерів. Ця будівля є пам’яткою історії та охороняється державою. Споруда була збудована ще у ХIХ столітті. Вона належала дружині Кременчуцького купця 1-ої гільдії Марії Абрамівні Герман. Пізніше, 14 липня 1872 року, його придбало Волинське училище дівиць духовного відомства. При училищі діяла домова церква Введення в храм Пресвятої Богородиці.

  У буремні роки, на початку ХХ сторіччя (ред. в червні‒липні 1919 р.), у приміщенні була розміщена школа червоних командирів. Взагалі ж історія Будинку офіцерів розпочалася з 26 серпня 1944 року, коли після визволення Житомирщини від фашистської навали, в обласному центрі було сформовано Житомирський гарнізонний Будинок офіцерів — нині 25-ий ГБО.

  У 60-ті роки минулого століття було створено музей Бойової слави. Одним із його засновників та першим директором був Ф. І. Ліпіс. У 1976 році постановою Колегії Міністерства культури УРСР музею було присвоєно почесне звання — Народний. У різні роки на його базі працювали: народний театр, військово-наукове товариство, університет марксизму-ленінізму, вечірня та музична школи, кінопрокатний пункт та інші підрозділи, які забезпечували різноманітні заходи, що проводились в гарнізоні.

  Сьогодення. Нині у 25-му ГБО діють: курсова мережа, ветеранські та громадські організації, хор ветеранів війни та праці, бібліотека, спортивний та танцювальний зали, різні гуртки, в яких, до речі, займається близько 100 дітей. Вартість занять 100‒250 гривень на місяць. Зокрема, на базі Будинку офіцерів діють гуртки: спортивно-бального танцю, гри на гітарі, пошиття одягу, англійської мови, вокалу тощо. У планах керівництва є навіть набрати групу, котра займатиметься вуличними танцями. Варто додати, що працівники цього закладу регулярно їздять з концертними програмами в зону АТО та відвідують військові частини, забезпечуючи дозвілля військових.

25 yj garnizonnyj Budynok oficeriv u Zhytomyri 2

  Перед закладом стоять нелегкі завдання — доносити до сердець військовослужбовців та громадян кращі надбання світової та української культури, організовувати дозвілля військовослужбовців та членів їх сімей, вести роботу з військово-патріотичного виховання підростаючого покоління, зберігати пам’ять про героїчне минуле та сьогодення країни та традиції старших поколінь.

  Читайте також: Облущені фасади, тріщини на стінах, перекошені вікна та фундамент, що осідає: у влади бракує коштів на ремонт аварійних будинків. ФОТО 

 

 

Последнее изменение Среда, 13/12/2017

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework