Павловнія росте 8-9 років, за цей час її висота сягне 20 метрів, а діаметр стовбура – до метра, інформує прес-служба обласного управління лісового та мисливського господарства.
Батьківщина цього дерева Китай, однак житомирські лісівники «ризикнули» і спробували виростити павловнію на нашій території. Сіянці сьогодні перебувають у процесі дорощування. Знадобиться ще 2 роки, щоб мати змогу висадити дерево у відкритий ґрунт.

  Унікальність дорощування полягає у тому, що цим фактично займаються учні Левківського шкільного лісництва. Діти самостійно висіяли павловнію і отримали перші ростки.

  Веде цю дослідницьку роботу вихованка шкільного лісництва Катя Кучинська та керівник Світлана Остапчук. До речі, саме ця учениця неодноразово привозила срібло і бронзу із всеукраїнських олімпіад на змагань.

  Варто зазначити, що це не перші «подвиги» юних лісівників.

  «5 років тому саме це лісництво вело перші науково-дослідні роботи по вирощуванню сіянців сосни із закритою кореневою системою. Такий спосіб дозволив розширити терміни висадки, виграти забіг у часі і запобігти хворобам. На сьогодні таким методом користається вся Україна», - відзначає керівник Левківського шкільного лісництва

  Павловнія має надвластивості: у дерева надзвичайно висока температура спалаху, тобто воно фактично не горить і є пожежостійким; у нього немає на нашій території природних шкідників, деревина містить таніни, завдяки яким майже не ушкоджується комахами; це надлегка деревина, яка добре обробляється і завдяки низькій вологості має чудові акустичні показники; коренева система павловнії добре тримає ґрунт, а отже запобігає ерозії і сприяє відновленню ґрунтів. Листя цього дерева містить до 22% білків, кормова цінність зеленої маси павловнії прирівнюється до бобових. До прикладу, схожі характеристики має люцерна та конюшина. А ще листя павловнії використовують у приготуванні салатів.

  Проте, найбільша цінність дерева в його енергетичності. Павловнію ще називають «дерево-нафтова свердловина». Вчені вважають, що це найбільш перспективне дерево сьогодення, з якого добуватимуть біоетанол. Останній активно додають до пального у багатьох країнах Європи, адже завдяки саме цій добавці суттєво зменшуються викиди в атмосферу.

  І поки світові «світила» шукають, як вирішити енергетичну кризу за рахунок етанолу, саме Житомирські юні лісівники, одними із перших на Україні, почали експериментувати із Адамовим деревом.