«Було справді страшно, але усвідомлював що сьогодні твориться нова історія України, і таких як я були тисячі, - згадує події чотирирічної давності колишній студент. - Тільки не знали тоді ми, що Росія скористується внутрішньою ситуацією в нашій державі, і силовим методом почне відбирати мою землю». 

  По закінченню «вишу» в 2016 році хлопчина став спеціалістом з програмного забезпечення. Втім, застосувати здобуті знання в нього поки що не виходить, адже одразу ж по закінченню університету підписав контракт зі Збройними Силами в складі нашої 30 окремої механізованої бригади. На запитання чому прийняв таке рішення хлопець відповів просто: «Там, на Майдані, кричати про любов до України легше, ніж захищати свою землю зі зброєю в руках, тому і вирішив не лише словами, а й на ділі довести в першу чергу собі, що я не «пустослов»! - З іронічною посмішкою каже юнак. – До війни трохи доводилося грати у пейнтбол, тому певні навики у використанні зброї вже мав, але тут все по-іншому, тому користуватися зброєю, яка стріляє свинцем а не фарбою, нас вчили офіцери та сержанти з бойовим досвідом».

  Чотири роки минуло з того трагічного дня на Майдані, коли почали гинути українці. Майже два роки минуло відтоді, як Віталій склав присягу на вірність своїй Батьківщині та своєму народові. Втім, якщо замислитись, то такі як він склали свою присягу ще під час Революції Гідності і підтвердили свою клятву, продовжуючи цю боротьбу зі зброєю в руках проти зовнішнього ворога, в той час як інші, ті що «втомлені війною» спостерігають за «розірваною країною» через телевізор, а ще інші, ті що з «кулеювлобі», продовжують заробляти на війні гроші.

  ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТИМ, ХТО ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ!

Джерело: 30 ОНРМБ